Нагороджено переможців конкурсу "Я і Янукович"

9 листопада 2004 року в Центральному виборчому штабі Віктора Януковича відбулося урочисте нагородження переможців фотоконкурсу "Я і Янукович". Цей конкурс розпочався 2 серпня. На розгляд надійшло понад 50 робіт, авторами яких були жителі різних куточків України.

Завершився конкурс фотографій та історій "Я і Янукович".

За умовами конкурсу взяти участь у конкурсі могли громадяни України, які мали фотографії В. Ф. Януковича і повинні були гідно їх презентувати – розповісти історію, пов'язану з їх виникненням. За підсумками журі, яке очолив редактор газети "Наша Держава" Л. Г. Самойленко, премії серед учасників конкурсу розподілились наступним чином: І премія Зоя Степанова за фотоісторію "Посмішка Януковича".

Посмішка Януковича

Це було 1 серпня 2004 року, під час святкування Дня військово-морських сил України. Ми зустрілися біля севастопольського морвокзалу, коли флагман ВМСУ "Гетьман Сагайдачний" повернувся від мису Херсонес, де на чорноморські хвилі поклали вінки у пам'ять про загиблих моряків.

Порожняка не буде!

16 березня 2002 року у місті Димитрові на Донеччині було здано в експлуатацію 8-у південну лаву пласта Л-1 на шахті ім. Димитрова об'єднання "Червоноармійськвугілля". Після урочистостей Віктор Янукович спустився до забою і разом з шахтарями видобував вугілля. Мені випало працювати з Януковичем на одному комбайні і нарубати понад 100 тонн вугілля. Віктор Федорович тримався досить впевнено, із знанням справи, наче він усе життя в шахті працював.

Данилко хоче, щоб Президентом став Віктор Янукович

Ми – родина Смолянинових з Єнакієвого на Донеччині. Це фото зроблене взимку – два роки тому. Наш дворічний Данилко бавився у дворі, а в цей час на вулиці з'явився Віктор Федорович Янукович. Він йшов у гості до своєї улюбленої вчительки Ганни Дмитрівни Загонової, до якої з повагою ставиться увесь наш район. Синок зацікавився гостем і рушив йому назустріч, та так задивився на кремезного чоловіка, що мало не впав. Прем'єр встиг підхопити Данилка на руки, і малюк почувався з ним так спокійно і невимушено, наче знав його все своє життя.