ПОСМІШКА ЯНУКОВИЧА



Це було 1 серпня 2004 року, під час святкування Дня військово-морських сил України. Ми зустрілися біля севастопольського морвокзалу, коли флагман ВМСУ "Гетьман Сагайдачний" повернувся від мису Херсонес, де на чорноморські хвилі поклали вінки у пам'ять про загиблих моряків.

У людей мого покоління Велика Вітчизняна завжди в серці. Ось і Віктор Янукович був трохи сумний: всі ми невеселі, коли згадуємо про цю війну та людей, які віддали за нас життя. Особливо гостро все це відчувається в Севастополі, де мало не кожний метр землі полито кров'ю...

Та коли прем'єр-міністра оточили активісти "Трудової України", почали розмову про життя, а потім запропонували сфотографуватися, він посміхнувся. Таким і вийшов на цьому фото, разом з дружиною Людмилою Олександрівною і севастопольськими "трудовиками".

Та потім Віктору Януковичу багато скаржилися на недосконалість пенсійного законодавства. Вислухавши, він твердо пообіцяв все вирішити по справедливості.

А от про себе, вірніше про фонд допомоги обдарованим дітям, яким опікуюсь, я йому так і не розповіла. Чомусь було незручно попросити – хай й не для себе...