      |        
 Стенограма прямого ефіру Віктора Януковича на чернігівській ТРК "Дар" 9 листопада 2005 р.
09.11.2005, 20:48
Вікторе Федоровичу, на Вашу думку, які настрої нині панують серед українців?
Загальний настрій в багатьох регіонах України, які ми відвідали (а ми відвідали регіони не тільки південно-східні, але й побували і на західній Україні, на Львівщині, і в Закарпатті) один: є розчарування і велика тривога за майбутнє. Люди питають: "А що з нами буде, якщо 2006 рік буде схожий на 2005-й?" Тобто, погіршення життя. Є велика частина населення, яка вважає, що подальше погіршення життя витримати буде дуже, дуже важко. І це можна зрозуміти: майже в 4 рази знизились темпи розвитку економіки, зросли ціни на споживчі товари, на тарифи житлово-комунального господарства.
Я не буду казати, що погіршилось, краще сказати так: "Що покращилось?" Ми це питання задавали багатьом жителям регіонів і на це ми чуємо одну відповідь: "Краще жити ніхто не став, а в інших регіонах ситуація погіршилась. Краще почала жити невелика купка людей, яка дорвалась до влади". Ось такий загальний настрій людей.
А яке у Вас враження від зустрічі з чернігівцями?
А чому радіти? Ми втратили рік. Мені казали, що нам як опозиційній партії непогано від того, що влада так неефективно працює. Але нас ця позиція не влаштовує. Ми все життя працювали. Багато чого нам вдавалося зробити і ми це робили щиро, відверто і зараз дуже важко звикнути до того, що ти стоїш осторонь від тих подій, які відбуваються в країні. І впливати з такої позиції дуже важко. Тому я заспокоюю людей і та група народних депутатів, яка зі мною завжди буває в регіонах, вони також кажуть: "Давайте ми все ж таки наберемося терпіння і згідно з чинним законом дочекаємось виборів. А на виборах ви приймете рішення, яку б ви хотіли бачити владу, до кого у вас є довіра і т.д." Ми завжди дуже відповідально ставились до кожного свого слова і зараз, коли ми спілкуємось з людьми, переслідуємо одну мету – ні в якому разі не повинні казати багато красивих слів, ні в якому разі не можна бути схожими на діячів нової влади. Цей досвід, який отримала Україна, на жаль, власний і повторювати нам його не треба. Тому все, що ми робимо, ми робимо чесно так, як ми відпрацювали програму стратегічного розвитку України.
До речі, про програми стратегічного розвитку України. Там у вас є кілька основних пунктів. Один з них – це щодо федералізації після виборів в Україні...
Це питання майбутнього. Головна мета наша – найближчим часом розпочати цю реформу, яка передбачає передачу повноважень в регіонах. Частка бюджетів регіонів повинна бути не менше, ніж 5%, не менше в загальному бюджеті держави. Повноваження, права і головне – відповідальність місцевих влад перед населенням повинні постійно зростати, а для цього треба обирати керівників місцевих влад, голів районних адміністрацій і голів обласних державних адміністрацій. Ні в якому випадку не можна цього терпіти, далі підпорядкований Києву і залежний від Києва – він завжди буде шукати відповіді на ті питання, які йому задають там і буде ігнорувати проблеми в регіонах, а це не їх рівень відповідальності.
Які ще питання, крім федералізації?
Питання економічні. Вплив місцевих влад на економічний розвиток регіонів значно підвищується. Люди шукають можливості, знаходять, і від цього краще живуть. Цей світовий досвід, він переконує в тому, що це майбутнє України і по цьому шляху треба іти. Тим паче, що тут вирішується в пакеті багато інших проблем культурних, етнічних, зникає та ворожнеча, яка є між регіонами, язикові проблеми, їх вже зовсім не існує, тобто традиції продовжуються і людей ніхто не принижує. Вони живуть, як кажуть, по тому уставу, за тими традиціями, які їм передали їх предки.
Якою ви бачите згідно з цією стратегією зовнішньо-економічну діяльність?
Зовнішньо-економічна діяльність України повинна передбачати, перш за все, захист національних інтересів. Коли ми про це кажемо, то це означає, що Україна повинна не "з кимось проти когось", а навпаки – об'єднувати Євросоюз з Росією. Створення газотранспортного консорціуму передбачало транспортування газу з Росії в бік Європи і збільшення його обсягів. На цьому ми заробляли кошти, на цьому ми використовували своє географічне положення. Досвід, який є в транзитних країн, каже, що такі держави повинні дружити з своїми сусідами і умовно кажучи, з повагою до них відноситись. Тим паче, коли такий стратегічний партнер як Росія має 20 млрд. товарообігу з Україною.
Стратегічні питання дуже чутливі і влада повинна до цього відноситись обережно, з великою увагою. Це питання треба оберігати цілодобово і кожне слово потрібно зважувати. Ця політика повинна бути державницькою, тому що вона дійсно захищає інтереси всього українського народу. І на прикладі з Росією ми переконалися, що, виходить, були помилки у цій політиці, коли ми бачили нафтову кризу.
Стосунки з Росією погіршились і про це треба відверто казати. Нам не можна гратися з такою країною як Росія. Чого ми можемо чекати? Погіршення буде, покращення не буде. Чи це в національних інтересах цієї держави? Ні.
На вашу думку, наскільки необхідний Україні вступ до НАТО і що він дасть?
І знову ж, такі питання пов'язані з стратегією, розвитком нашої держави і вступ до НАТО не додасть Україні нічого з точки зору розвитку економіки. Він тільки погіршить стосунки знову ж таки з Росією. Це по-перше.
По-друге: дуже чуттєвий цей тиск попадає в військово- промисловий комплекс України, який сьогодні є гравцем на міжнародному ринку озброєння. Про це ми повинні пам'ятати. А просто викинути нас з світового ринку – це мрія наших конкурентів, але це не є наш національний інтерес і навпаки.
Тобто, ці питання, навколо яких йде ця гра, треба зняти і винести їх на розсуд українського народу. Треба зробити референдум, щоб український народ висловив свою думку. І кожна політична сила буде відстоювати свою позицію, а це питання хай вирішує український народ. Повинні зайнятись професіонали, які знають, як заробляти кошти. Професіонали повинні бути на всіх рівнях влади, які мають вже позитивний досвід і які вже себе показали, як вони можуть це робити. Але на цьому шляху треба об'єднувати всіх, тому що всі ми бажаємо жити краще.
Ми знаємо, як це зробити і пропонуємо стратегію розвитку держави – це також стратегія розвитку економіки. Це є основною умовою для вирішення соціальних проблем, в т.ч. війни з бідністю. Ми вважаємо, що кожен рік ми маємо можливість підвищувати заробітну плату не нижче, ніж на 25%. Треба мати стабільні ціни і доходи населення будуть рости, за декілька років ми можемо досягти стабільності. А далі нам треба підвищувати рівень життя – це і оплата житла, це і медичне обслуговування, тому що ми повинні поважати себе. Не можна відноситись до людини в країні так, як зараз система охорони здоров'я зруйнована, вона не працює, навантаження йде на людину. Якщо людина бідна, вона не має можливості підтримувати своє здоров'я. Тобто фактично ми знущаємось над людиною, цього не можна робити, тому треба зараз вирішувати.
Ви вирішили, що на вибори підете самостійно, чи завжди у вас була така думка?
Вивчення цього питання показало і той досвід, який є в Україні, на жаль, негативний. Ми не хочемо повторювати. Створення блоків показали, що ці блоки тимчасові і передбачають досягнення однієї мети: прийти до влади, а далі розбігтися. А хто буде відповідати? Приклад "Нашої України" свіжий. Ми попереджували ще в минулому році, що це за блок. Так це і сталося – розбіглися, а хто буде відповідати на це питання?
Тому ми вирішили йти окремо на вибори і це рішення принципове, тому що ми не хочемо біди з нашими виборцями, з нашими людьми.
Ви прогнозуєте, якими будуть ці вибори? Які технології будуть впроваджуватись саме в виборчий процес? Прозорі чи ні?
На наш погляд, якщо влада піде на вибори, уряд піде, підуть місцеві адміністрації, це означає, що влада поставила для себе мету будь-якою ціною утриматись при владі, а ця ціна – ці кризові явища, які ми отримали і які зараз ще більше будуть поглиблюватись. Тому, якщо це так станеться, ми будемо звертатися до наших виборців об'єднуватись для того, щоб бути ще переконливішими і контролювати весь виборчий процес. Але ми будемо казати правду, що влада не здатна працювати ефективно, не здатна відповідати за результати своєї роботи, але вона прагне бути при владі будь-якою ціною. Допустить це суспільство, чи ні – побачимо. Але ми будемо робити все, щоб цього не допустити.
Як ви вважаєте, в результаті сьогоднішніх думок в результаті ображення, яке є сьогодні у людей, в результаті цього часу, який пройшов після президентських виборів... Як ви думаєте, вплине сьогоднішня ситуація на обіцянки?
Ніхто сьогодні в Україні в це не вірить, тому що залишилось дуже мало часу до виборів. Уряд себе відчуває як перехідний, а фактично, як тимчасовий, але якщо він чесно відпрацює цей час, можна буде розраховувати, що хтось з цього уряду залишиться. Тільки така позиція буде їм давати власну надію на те, що у них є такий варіант. Якщо вони почнуть займатись політикою... Ми вважаємо, що це безвідповідальні люди, це люди тимчасові і мета їх для нас зрозуміла.
Ви підписали меморандум, чому Ви пішли на це?
Головне – це наша відповідальність перед суспільством за поглиблення тієї кризової ситуації, яка зараз в Україні. Ми не хочемо, щоб кризова ситуація поглиблювалась.
Уряд повинен працювати, пенсії повинні виплачуватись, країна повинна жити. Є міжнародний імідж нашої країни і він не повинен страждати від дій тих чи інших політиків. Наша відповідальність, власне, підштовхнула нас до того, щоб підготувати і підписати меморандум. Тим паче, що в цьому меморандумі ми підкреслили дуже важливі питання, які хвилюють сьогодні суспільство – це і політична реформа, яка підніме рівень відповідальності перед суспільством, це і питання переслідування, це і політичні репресії. І багато інших питань, які ввійшли до меморандуму і які дуже важливі.
Ваш коментар з приводу перепродажу "Криворіжсталі".
На наш погляд, стратегією нашої держави повинен бути захист національних інтересів. Якщо ми такі стратегічні підприємства віддаємо іноземцям – це небезпечно. Ми чітко розуміємо, що взяти участь в аукціоні і змагатись з іноземними інвестори наші вітчизняні вже не в змозі тому, що немає в них такого капіталу. Вони не конкурентноздатні.
Тому тут іншого питання не може бути. Стратегічні об'єкти не можна продавати – це суперечить національним інтересам України.
Яку програму ви можете запропонувати? Є якісь гарантії?
Це конкретизована програма для подальшого розвитку. Ми запропонували Стратегію економічного розвитку, що стосується подолання кризових явищ. Ми запропонували програму невідкладних заходів. Є програмні питання нашої партії: відношення до російської мови, відношення до НАТО, відношення до стратегічних відносин з Росією.
Тобто, ми не змінюємо своїх принципів, які ми оголосили ще під час передвиборчої кампанії. Вони зараз є в основі програми нашої партії. Наша партія відрізняється тим, що вона вже була при владі і ми показали, що ми здатні об'єднувати і інші політичні сили і досягати ефективного виконання рішень. Тобто, ми нічого не сказали такого, що б ми не зробили.
Ми казали і робили. Але казали правду, якою б вона не була: приємною чи неприємною. Ми казали, що все, що ми в змозі вирішити, ми вирішуємо. На мій погляд, така позиція є державницькою. Ми повинні мати можливість передбачати, як ми будемо жити. І ми зараз кажемо: кожного року ми будемо підвищувати на 25% заробітну плату, пенсії, ми будемо тримати ціни, ми будемо відстоювати наші національні інтереси і як ми це будемо робити. Наша позиція відверта і ми за це відповідаємо.
Вікторе Федоровичу, Ваше звернення до Чернігівців і до жителів нашої області.
Я хотів би звернутись до всіх чернігівців. Дуже хотілось би, щоб ми могли з вами разом вірити у майбутнє.
Тільки ми, українці, і ніхто крім нас не зробить того щастя, про яке ми мріяли в минулому році, – де б ми не стояли: на майданах, чи на площах і під будь-якими кольорами. Треба з гарячим серцем, але з холодною головою приймати багато рішень, відстоювати свої позиції. І ми знаємо, що наше покоління несе відповідальність перед старшим поколінням, нашими вчителями, які вчили нас працювати, любити Вітчизну, так і перед майбутнім поколінням, перед нашими дітьми. Це ми з вами повинні робити, де б ми не жили. Тому я хочу сказати, що цей шлях нас всіх об'єднає, і вірю в нашу з вами спільну мету розбудови сильної держави, в якій будуть жити заможні люди. Дякую всім за увагу. Щастя вам в кожну оселю, в кожну сім'ю! | |
|