|
 
Прямий ефір Лідера Партії регіонів на Чернігівській обласній ТРК 9 листопада 2005 р.
09.11.2005, 21:02
Вікторе Федоровичу, на Вашу думку, які настрої панують на Чернігівщині?
Бувати на Чернігівщині мені випадало не часто. Але той настрій, що я відчув на чернігівській землі, співпадає із загальним настроєм людей в Україні. Це настрій розчарування, безнадійності та обурення ситуацією, на яку людина не має можливості впливати.
Розмови були досить жорсткі. Дехто казав: "Ми були дуже впевнені, голосувавши проти Вас в минулому році". Я навіть і не питав, чому голосували проти. Але коли одна жіночка запитала: "А ви зрозуміли, чому голосували проти Вас, наприклад, на Чернігівщині?", кажу: "Зрозумів – бо я не вмів так красиво говорити, як це робили мої опоненти."
Я не хотів обіцяти того, чого не виконаю. Не очікував, що люди проголосують проти стабільності, проти тієї політики, яку робив я і мій уряд. Ми були впевнені, що нам все ж таки вдавалося покращувати життя людей. Під час передвиборчої компанії я відчував, що багато людей це зрозуміли. Зрозуміли, що є надія на майбутнє. Я впевнено робив прості речі, які покращували життя людей, – підвищення пенсій, соціальний захист.
Я нікого не докоряю за те, що не голосували за мене на минулих виборах. Я добре розумію, що ви голосували за своє щастя, за своє майбутнє, голосували за це з гарячим серцем. А люди, які мають гаряче серце, здатні любити і людей, і Вітчизну, таких людей докоряти не можна. Їх обманули і розчарували. Тому зараз головне, що я відчув, – треба людей переконувати в тому, що за нас ніхто нічого не зробить. Нам треба ставати господарями на своїй землі, щоб врешті-решт місцева політика чи місцеві чиновники не залежали від господаря в Києві, а залежали від людей. Тому треба керівників і області, і районів обирати, таких, які зможуть відстоювати інтереси людей не на словах, а на ділі. І це також є нашою політикою.
А ось такі безпосередні контакти, що вони Вам дають?
Я дуже люблю, як кажуть, очі в очі розмовляти з людьми. Це завжди дає можливість правдиво відчути один одного. Інколи в очі подивився людині – і є віра, і є довіра. Знаєте, з екранів телебачення чи в радіоефірі такого відчуття нема
Наближається річниця "помаранчевої" революції...
До річниці ми запропонували розглянути Стратегію економічного розвитку України і програму невідкладних заходів по подоланню кризи, яку отримали в цьому році.
Тобто, партія виробила програму виходу із кризи?
Це перша частина нашої стратегії подальшого розвитку України – виконання програми заходів щодо подолання кризових явищ в економіці. На жаль, ми втратили цей рік і хотіли б, щоб на річницю влада чи учасники "помаранчевого майдану" вийшли і сказали українському народу правду. На мій погляд, якщо вони це зроблять, а не будуть займатися святковою риторикою, це буде відповідати дійсності, чого і чекають люди. Не можна весь час дурити і вважати, що це буде довго продовжуватись.
Все ж таки нам треба шукати шлях до об'єднання, а шлях єдиний – треба гуртуватися навколо реальних справ. Ті, хто не може, – їх ми зобов'язанні захистити – це пенсіонери, в першу чергу, і соціально незахищені прошарки населення. Це обов'язок держави. От навколо цього нам треба об'єднуватись, не навколо спектаклю, назва якого "помаранчевий майдан" чи якась інша... Ви знаєте, це краще підходить якомусь театру, артистам, а не державним діячам, які відповідають за політику, за стан справи і за людей.
Ось такий підхід ми пропонуємо. Це буде чесно і це піде всім на користь. Я завжди кажу, що краще вчитись на чужих помилках, а не на своїх. І де завгодно, тільки не в нашій країні. Експериментувати на власній державі не можна.
Ще одне: якщо ми не змінимо зараз закон і не вирішимо питання обрання губернаторів, голів районних адміністрацій, то залишиться, як і раніше, величезна залежність місцевих керівників від чиновників з Києва. Вони ніколи не будуть працювати на регіони. А завжди будуть озиратися на своє начальство.
Неефективність роботи чиновників такого рівня як губернатор – це дуже високий рівень. Від нього залежить багато. Їх треба обов'язково обирати, щоб вони відчували відповідальність перед виборцями.
Як Ви ставитесь до недоторканності депутатів всіх рівнів?
Щодо недоторканності, тут треба використовувати світовий досвід. Цей досвід показує, що такого питання в цивілізованих країнах не існує взагалі.
Що стосується України. Тут мають місце переслідування за політичними ознаками, політичні репресії. Тут треба захищати і міських голів, і депутатів місцевих рівнів, тому що вони не захищені, влада що завгодно може з ними зробити: заткнути рота, щоб не казали правду, щоб не підходили принципово до вирішення питань, або працювали на ту чи іншу політичну силу. Цього не можна робити, але якщо так сталося, то треба депутатів захищати.
Партія готується до з'їзду. Чи будете ви з кимось блокуватися? Чи можна вже назвати принаймні десяток прізвищ людей, які будуть очолювати партію на виборах?
Ми вирішили не створювати блок, бо на минулих прикладах ми побачили, що це неприродне об'єднання, блоки розвалюються одразу після виборів. Мета одна – будь якою ціною прийти до влади, а далі захищати власні інтереси. Тому ми домовились таким чином – ми будемо іти на вибори партією самостійно і відповідно нести відповідальність за все, що ми обіцяли. Але ми зараз ведемо переговори з нашими однодумцями про злиття партій і цей процес просувається досить успішно. Якщо казати про перспективу, то процес буде реальним і природним, коли партії будуть об'єднуватись. На політичній карті України має бути набагато менше партій, ніж зараз (біля 100). В розвинених країнах такого немає.
А щодо списку, можна зараз назвати кілька прізвищ чи ні?
Відповідь на це запитання ми отримаємо тільки на з'їзді.
Як Ви оцінюєте перспективу партії?
Партія має власну програму, і вона відома суспільству. Текст видрукуваний, є в цих відділеннях Партії регіонів, розповсюджується практично в усіх обласних центрах України і у великих містах.
Який відсоток отриманих голосів можна сьогодні спрогнозувати?
Кожна партія переслідує цілком зрозумілу мету – набрати якомога більше відсотків. Рейтинги показують, хто в якому становищі. Ми будемо боротися за перше місце на цих парламентських виборах. І ми маємо підстави казати, що саме на цих виборах український народ буде голосувати не тільки серцем, але і розумом. В цьому нас переконують зустрічі з людьми під час ось таких візитів у регіони.
В Чернігівській області я теж бачу, що люди налаштовані голосувати не за красиві слова, чи за гарні костюми, а за людей, які здатні дотримуватися кожного свого слова.
Перейдемо до іншої теми нашої розмови. Щойно Україна відзначила День української писемності і мови. Партія регіонів захищає російську мову, а що партія робить для розвитку української мови?
Українська мова захищена Конституцією. Виконувати закони, Конституцію – і ніяких проблем немає. Але щоб не страждала українська мова, а навпаки – розвивалась, ні в якому разі не можна займатись насильництвом в російськомовних регіонах. Є природний розвиток української мови. Я жив у російськомовному регіоні. Була відповідна програма розвитку української мови, люди навіть не помічали, як поступово українська мова приходила в життя і ставились до цього з розумінням, а також з повагою. А коли чинити тиск... Цього не можна робити.
Щойно отримав інформацію із засідання уряду: Яценюк заявив щодо прогнозів зменшення ВВП. Як Ви це оцінюєте? Як Ви взагалі оцінюєте роботу уряду?
На жаль, цей уряд повторює помилки минулого уряду Юлії Тимошенко. Ми не бачимо поки що, щоб політика уряду сприяла, наприклад, покращенню стосунків з Росією, це перше.
Сьогодні політика уряду не покращує ситуацію на споживчому ринку. Я вважаю, наприклад, щодо тарифної політики, то тут повинен бути державний підхід, а не бажання тієї чи іншої політичної сили, яка використовує це у популістських цілях. Цього не можна робити ні в якому разі.
Ми повинні, скажімо, розуміти, що місцеві влади сьогодні не мають грошей, щоб фінансувати житлове комунальне господарство. Тому воно в занепаді, є збитковим. І сьогодні провокувати зіткнення на рівні регіонів, щоб народ пішов проти регіональних влад і звинувачував їх, – це невірно. Це не державницька політика. Це політика нерозумна. І слово тут повинно бути за урядом. Треба сказати правду, що уряд не виконує сьогодні ту програму, яка є. Чому не виконує? Чи не здатні, чи грошей не заробили?
Немає питань, від яких уряд міг би відсторонитись. За все, що робиться в країні, він повинен відповідати.
І ще одне мене дуже хвилює: почались вже розмови про висування деяких урядовців у партійні списки. Якщо тільки вони зроблять цей крок, полізуть в політику, почнуть влаштовувати собі майбутнє життя, це буде антидержавницька позиція.
Коли минулого року я пішов на президентські вибори, на жоден день не залишив уряд. Кожного тижня проводив урядові засідання, розглядав питання після перебування в регіонах. Не було такого, щоб я з літака не заїхав до Кабінету Міністрів, де мене чекали радники. У них я цікавився становищем і ми відразу вирішували назрілі питання.
"Ніжки Буша" знову їдуть в Україну. Як Ви до цього ставитесь? Тобто, знову дозволили завезення курячого м'яса, хоч є проблеми по всьому світу.
Тут проблема дуже проста. Якщо це врегулює споживчий ринок і знизить ціни, буде сприяти розвитку вітчизняного товаровиробника, то яке питання? Зібрати виробників курятини і запитати, чи влаштовує їх, що до нас приїдуть "ніжки Буша". Я впевнений, вони скажуть, що їх це не влаштовує. А якщо "ніжки Буша" впускають на споживчий ринок, тоді треба вітчизняним виробникам давати дотацію, щоб знизити ціну власних курячих виробів в Україні, тоді це буде державна політика. До цих питань треба відноситись дуже і дуже серйозно. На першому місці повинен бути власний виробник і національні інтереси.
Ваше ставлення до революції в Азербайджані. До речі, Ви привітали своїх колег?
Я не став цього робити, щоб не поєднувати українські питання з азербайджанськими. У нас є власна держава, є минулорічний досвід, можливість зробити певні висновки.
Думаю, що майбутні вибори все ж таки об'єднають Україну, зроблять всіх нас в цій державі рівними перед законом. Врешті-решт нас не будуть поділяти на наших чи не наших і закон буде працювати для кожного однаково, хто б де не жив.
Останнє запитання: Ваша оцінка нинішнього становища в Україні, і Ваші враження від зустрічей з чернігівцями.
Як пересічний громадянин, я незадоволений становищем у нашій державі. Як політик, я дуже незадоволений, що ситуація в країні кризова, а влада цілеспрямовано не займається вирішенням цих питань. Чуємо тільки про наміри, а ефективних дій не бачимо.
А щодо зустрічей, то у мене чудові враження, мені приємно, мені все дуже сподобалось. Сподобалось зустрічатися з людьми, дивитись один одному у вічі, розмовляти. Це нам всім вкрай необхідно, щоб ми чіткіше розуміли, що будемо далі робити, чого люди прагнуть. Отримуєш справжнє задоволення від зустрічі, коли відчуваєш, що ти не один, що в тебе багато однодумців, це дійсно радість.
До побачення, шановні чернігівці. До нових зустрічей. | |
|
| 
| 
| 
