|
 
НАРОД УКРАИНЫ БУДЕТ ЖИТЬ В БЛАГОПОЛУЧИИ
Выступление Виктора Януковича перед отечественными и международными экспертами-экономистами
14.02.2006, 13:16
Я рад возможности выступить сегодня перед вами и поговорить об экономике Украины и о том, как мы сегодня можем улучшить жизнь нашего народа.
Украина стоит на перепутье. Выбор, который сделает народ в марте, определит наше политическое и экономическое будущее. Альтернатива определилась: или сползание к правлению дилетантов в нищей стране, или демократический подъем на основе конкурентоспособной экономики. Без сильной экономики мы не двинемся вперед, не займем достойного места в мире. Причем, это движение вперед заключено не только в экономическом содержании, но также и в смысле гражданских прав и свобод. Человек, который не может обеспечить своих детей, своих родителей, не может быть полностью свободным. Рабочие, инженеры, ученые (особенно молодые), вынужденные уехать с родины в поисках заработка, не могут считать себя свободными. И Украина не будет свободной, пока мы не создадим экономику, которая даст всем нашим людям шанс построить благосостояние для своих семей.
Для того, чтобы понять экономическое положение Украины сегодня, мы должны посмотреть на недавнее прошлое и на политику, предшествовавшую неэффективному правлению нынешней власти.
Есть простой факт, который нужно осознать каждому жителю Украины, который задумывается над тем, кому доверить руководить нашей страной, нашей экономикой. Этот факт очень убедительный – когда курс Украины определяло правительство во главе с лидером Партии регионов, рост ВВП был свыше двенадцати процентов. Давайте задумаемся, что означала такая динамика развития?
• Двенадцать процентов роста – это самые высокие темпы в Европе.
• Двенадцать процентов увеличения ВВП – это траектория роста, которая давала Украине возможность выбраться из пропасти, отделяющей ее от европейских стран, и вывести народ на путь процветания.
• Двенадцать процентов роста – это "самый успешный экономический локомотив Восточной Европы", который пустило под откос правительство Ющенко/Тимошенко, не понимавшее, что делать, не знавшее, как делать и не имевшее команды, которая умеет делать.
Самое страшное для людей, оказавшихся в зависимости от нынешней власти, это то, что власть не могла делать. Государственная деятельность была заменена политической пропагандой.
Простая истина заключается в том, что нынешняя власть, пришедшая с лозунгом "вірю, знаю, можу" оказалась не способной вести грамотную, разумную экономическую политику. И выступление Президента по поводу первой годовщины на посту показало, насколько власть потеряла контакт с реальным положением дел в экономике и социальной сфере Украины. К народу обращался глава государства, который не понимает и не знает проблем этой страны. Складывалось впечатление, что президент просто пытается уйти от ответственности за невыполненные обещания, избежать народного недовольства. Благосостояние людей не улучшилось. Стоимость товаров повседневного спроса увеличилась многократно. Люди голодают и замерзают в результате провальной экономической политики власти. И при этом власть позволяет себе заявлять, что 2005 год был "блестящим и успешным" с точки зрения социальной политики. Так ли это на самом деле?
При нашем правительстве в 2004 году доходы граждан в расчете на одного человека по сравнению с 2003 годом выросли на 1068 гривен. А в 2005-м по сравнению с предыдущим годом доходы выросли всего на 776 гривен. Так спрашивается, какой год – 2004 или 2005 – был более успешен с точки зрения конкретного человека и с точки зрения социального, гуманитарного развития?
Одна из причин нашего бедственного положения заключается в том, что президент с момента прихода к власти устранился от управления экономическим развитием страны. Все понимают, что именно Юлия Тимошенко руководила экономикой Украины первые семь месяцев прошлого года, после чего груз ответственности за содеянное свалился на Юрия Еханурова, который продолжает "делать хорошую мину при плохой игре". Ни Тимошенко, ни Ехануров не имели и не имеют четкого плана, что нужно делать, чтобы не разрушать экономическое здоровье Украины.
Экономическая политика Юлии Тимошенко была примитивна. Вместо того, чтобы делать то, что необходимо Украине, и что было нужно сделать, чтобы укрепить экономику в краткосрочной и долгосрочной перспективе, она предприняла серию популистских мер, направленных на укрепление своих личных позиций перед предстоящими в марте 2006 года парламентскими выборами. Вместо того, чтобы поддерживать экономическую политику, которая усилит и позволит развивать экономику, ту экономику, которую она унаследовала, Тимошенко навязала стране популистскую политику, подорвавшую экономическую базу Украины.
Правительство под управлением Тимошенко совершило столько несуразностей, что впору издавать справочник по антиэкономике.
Наша задача – проанализировать все экономические провалы, чтобы понять, как избежать таких ошибок в будущем.
Первейший провал – в бюджетной политике. Когда Партия Регионов была у власти, бюджет был не только сбалансированным и реальным, а оставался еще и излишек. Сейчас мы имеем огромный явный и скрытый дефицит бюджета, который, разумеется, уже привел к неприемлемой для людей инфляции.
Просто посмотрите на факты: непродуманное увеличение социальных выплат и увеличение выплат пенсий запустили спираль инфляции, которая подрывает экономику Украины. Добавьте к этому недальновидные антибизнесовые меры, такие как уничтожение технопарков, отмена налоговых льгот на инвестиции, отмена ускоренной амортизации для бизнеса, введение налогов на импорт нефти и газа, и в результате получается такая ситуация: инфляция, от которой страдают все, выходит из под контроля и душит нашу экономику.
Не нужно быть экономистом, чтобы понимать эффект инфляции. Все, что нужно сделать для понимания – это купить продукты, например, картошку. Просто вспомните сколько она стоила, когда мы были у власти, и сколько она стоит сейчас. То же можно сказать и о других продуктах, которые приобретают люди; одни являются повседневной необходимостью, а другие продукты покупают по особым случаям. Суровая реальность такова: инфляция, которую породила экономическая политика Ющенко, Тимошенко и других лидеров "помаранчевой" власти по сути обложила всех людей в Украине непомерным "инфляционным налогом", который продолжает пожирать наше благосостояние, и который не исчезнет до тех пор, пока к власти в стране не вернется ответственное руководство.
Помимо безрассудной политики в расходной части бюджета и близорукой налоговой политики, власть совершила ряд ошибок по всему спектру принятия решений в области экономики. Увеличив тарифы на железнодорожные перевозки, правительство получило увеличение цен на товары во всех сегментах рынка. В результате увеличения тарифов и ревальвации гривны экспортеры потеряли большую часть прибыли. Это – основная причина, по которой Украина имеет гигантский отрицательный баланс во внешней торговле. Страна скатилась от положительного баланса торговли товарами, составлявшего 4,5 миллиарда долларов во время деятельности нашего Правительства, к дефициту в 1,3 миллиарда долларов за 2005 год. Это – падение на шесть миллиардов долларов за срок чуть более года. Эти цифры не "объедешь по кривой". Такие громадные потери невозможно "подретушировать" и оправдать. Экономическую политику этой власти можно назвать только финансовой безрассудностью и экономической безответственностью.
И это – не единственная область, в которой власть выявила свою разрушительную деятельность. На бизнес набросили уже было подзабытую удавку административного диктата. Например, когда Юлия Тимошенко ввела государственный контроль цен на топливо, результат был таким, который и стоило ожидать в условиях свободной рыночной экономики: мы получили дефицит бензина и резкий рост цен.
За последний год Украина пережила массу экономических кризисов. Бездарное правительственное вмешательство привело к повышению цен на мясо. По сахару произошло то же самое. "Истерические" механизмы управления экономикой попросту не имеют права на жизнь в рыночных условиях. Каждый раз, когда власть пытается контролировать цены, в результате мы получаем неконтролируемую инфляцию. Вместо того, чтобы платить меньше "по велению властей", люди в итоге платят гораздо больше практически за все, так как власть не знает, что она творит, когда дело доходит до управления экономикой.
Безответственные решения в политических вопросах оборачиваются страданиями простых людей. Например, когда стоимость энергоносителей растет из-за конфликтной политики власти по отношению к России, это ведет к увеличению стоимости всей продукции, жизненно важной для каждого жителя Украины.
Рост цен на энергоносители приведет к громадному скачку цен на продукцию металлургии – за один только год цены на продукцию металлургической промышленности выросли на 30%. Цепочка обвала производства протянулась дальше: объем реализованной промышленной продукции вследствие ценовой дестабилизации уменьшился с 401 млрд. грн. в 2004 году до 385 млрд. грн. в 2005 году, грузооборот снизился на 1,3%. Объем строительства сократился на 6,6%. Инвестиции в основной капитал свернулись с 76 млрд. грн. в 2004 году до 52 млрд. грн. в 2005.
Итак, список негативов, привнесенных "оранжевой властью", длиннее зимней ночи:
• Принятие популистского бюджета, резко увеличившего фискальное давление на экономику.
• Ухудшение инвестиционного климата вследствие угроз реприватизации, ликвидации свободных экономических зон и технопарков.
• Отказ от государственных инвестиционных проектов и в целом от инновационной модели развития экономики.
• Неоправданное увольнение десятков тысяч профессионалов в органах власти всех уровней и замена их на родственников, друзей и кумовьев тех, кто пришел к власти.
• Систематическое преследование бизнесменов, поддерживавших Януковича на прошлых выборах.
• Резко возросший уровень и агрессивность коррупции.
• Уничтожение основы взаимовыгодных экономических отношений между Украиной и Россией.
• Полный провал административной реформы
• Сознательная дезинформация народа относительно реального положения дел в экономике страны.
Но, несмотря на провал политики Тимошенко за первые семь месяцев ее пребывания на посту Премьер-министра, еще можно было что-то сделать когда ее отправили в отставку. Новый Премьер-министр Ехануров мог исправить ошибки, однако, вместо этого он продолжал использовать несистемный подход к экономике, основанный на популизме и предвыборных интересах партии власти.
Нет лучшего примера провала политики, чем бюджет-2006. Чиновники во власти понимают, что этот бюджет – набор пустых обещаний, которые никогда не будут выполнены. Это – "Потемкинская деревня", пустой бюджет с бессмысленными цифрами, основанными на старой цене на газ и на безответственном прогнозе экономического роста в 8,5% в год.
Атмосфера популизма и интриг, царящая в правительстве, все дальше и дальше подрывает экономику страны. Бизнесу нужна только стабильность, чтобы он мог планировать инвестирование на будущее.
Стабильность политики и последовательность государственного регулирования – основа экономического роста, и до тех пор, пока мы не вернем стабильность, бизнес не сможет создавать новые рабочие места в Украине. Какие бы заклинания ни звучали из правительственных кабинетов, хозяева предприятий будут сокращать персонал или время занятости и уменьшать обороты до тех пор, пока не убедятся в гарантиях прогнозируемой, прозрачной государственной политики.
Еще одна область, где нестабильность нанесла огромный урон – финансовый рынок. Рейтинг государственных облигаций Украины упал с рейтинга B +++, достигнутого в то время, когда мы были у власти, до состояния, близкого к дефолту. Когда мы были у власти, оценка наших рейтингов международными агентствами улучшалась трижды. За время "новой власти", рейтинги только ухудшались. Это – еще один критерий, по которому "оранжисты" провалились, из-за чего в страну не пришли инвестиции, и не появились новые рабочие места.
Подход нынешней власти и наш подход к экономике фундаментально противоположны. Власть считает, что увеличить зарплаты можно просто взяв деньги из бюджета и дав их людям без последствий. Мы понимаем, что такая политика ведет к инфляции и гигантскому дефициту, а также к бесконечной спирали экономического спада. Когда мы были у власти, мы вели политику, которая не только обеспечивала рост реальных доходов, но и рост реальной экономики. Когда бизнес процветает – открываются новые предприятия, люди получают работу, производят и зарабатывают больше. Но, если власть увеличивает зарплаты без учета производительности труда и прибыли предприятий, неминуемый результат – инфляция, неумолимый рост цен, который наносит ущерб стабильным предприятиям и не щадит простых потребителей товаров и услуг.
Нынешняя власть не понимает базовых принципов экономической политики. Она печатает деньги, чтобы угодить избирателям. Вот почему все, что люди покупают сегодня, стоит гораздо больше сейчас, и будет стоить еще больше, чем в прошлом году, если только мы не изменим курс.
Когда мы придем к власти, мы будем придерживаться принципа финансовой ответственности, и мы выбросим на свалку истории неграмотную экономическую политику нынешнего правительства.
Я сегодня пришел сюда сказать, что замкнутый круг инфляции будет разорван, если Партия Регионов придет к власти.
Есть еще одна жизненно важная для людей сфера деятельности правительства, где власть придержащие цинично обманули народ Украины. Это – создание новых рабочих мест. Президент Ющенко пообещал миллион новых рабочих мест ежегодно в течении пяти лет. Это приоритетное обещание кандидата Ющенко не выполнено и никогда не будет выполнено, если политические силы, которые прилепились к фигуре Ющенко, получат шанс на дальнейшие эксперименты над народом. Миллион рабочих мест в год означал бы в среднем тридцать тысяч новых рабочих мест в каждой области Украины. Скажем, на крупнейших предприятиях работает около 6 тысяч человек. Это означает, что количество рабочих мест на таких предприятиях увеличилось бы в пять раз. Или появилось бы пять таких новых предприятий. Я хочу спросить людей: вы за последний год увидели пять новых огромных заводов в вашем городе или районе? Или, может быть, вы увидели пятьсот новых малых предприятий, созданных за последний год? Ничего, кроме чувства неловкости и стыда не вызывают заявления нынешних министров, что якобы "созданные рабочие места выведены из тени". Где же тогда зарплата, выведенная из тени, где добавочная стоимость, вышедшая на свет, где доходы Пенсионного фонда?
Напротив, правительству пришлось даже средства, полученные от продажи "Криворожстали", использовать на латание дыр бюджета, пустить их на выплату зарплат и пенсий. Эта политика – не что иное, как использование денег, которые не были созданы в результате производства, а явились всего лишь одноразовым источником дохода и были использованы для того, чтобы заретушировать настоящие проблемы. На самом деле, если учесть поступления от продажи "Криворожстали", в Украине наблюдался бы дефлятор ВВП на 15%, а не рост ВВП на скудные 2,4%.
Эта провальная экономическая политика стоила Украине очень дорого, куда бы Вы ни посмотрели. Взять, например, угольную промышленность. Из-за бездарного управления экономикой было добыто на 4,3 млн. тонн угля меньше, чем в 2004 г.
Бездарная работа правительства наиболее очевидна, если обратить внимание на то, в каком состоянии сейчас находятся отношения с нашим стратегическим партнером, историческим соседом и собратом – Россией.
Для начала, я официально хочу заявить, что не считаю, что Россия должна была загонять Украину в угол по вопросу цен на газ. Но у российских властей – ответственность перед своими гражданами, и они эту ответственность несут. Реальность такова, что у нынешней власти был хороший договор о поставках газа (достигнутый нашим правительством до "помаранчевого передела"), который украинская сторона внезапно по каким-то причинам решила разорвать. В жизни часто бывает так, что когда вы нарушаете долгосрочные договоренности, вы имеете дело с неконтролируемыми последствиями. Мы ощущаем сегодня эти последствия по всей Украине. Дети будут мерзнуть в холодных квартирах и школах. Предприятия будут увольнять работников. Люди будут страдать и умирать. Да почему будут? Украина побила европейский рекорд: не в самые жестокие холода в центре Европы правительство допустило, чтобы погибли от обморожения более 800 граждан страны, претендующей на статус цивилизованной! Это – результат некомпетентности высших эшелонов власти. Правда заключается в том, что "газовой войны" с Россией не должно было быть, и ситуация не сможет быть урегулирована правительством, которое само же эти проблемы и породило.
В плане внешней политики власть Ющенко решила усложнить отношения Украины с Россией. Зачем они спровоцировали этот ненужный кризис? Ответ очень простой. Они сделали это, преследуя собственные политические интересы. Они создали нестабильность с целью формирования "внешней угрозы", исповедуя принцип Бисмарка: "Чтобы объединить Германию, нужно объявить войну Франции". Результаты этой политики катастрофичны.
Давайте посмотрим на факты. 35% всего украинского экспорта идет в Россию. Зачем же, в свете этого простого экономического факта, оба оранжевые правительства решили выбрать курс на конфронтацию? Зачем Юлия Тимошенко постоянно нападала на Россию в свете экономических отношений между Россией и Украиной? Почему, будучи Премьер-министром, Тимошенко публично называла Россию "врагом" и выступала против идеи признания русского языка вторым государственным языком? Зачем Ехануров противопоставлял вступление в ВТО Украины и Росии?
В результате провальной политики украинского правительства Россия предсказуемо заблокировала свои рынки для товаров украинского производства.
Неудачная политика правительства в области финансов сравнима только с провалами во внешней политике. Резервы Национального Банка Украины увеличились только за счет валютных поступлений от продажи "Криворожстали". Что дальше? В результате скачкообразного увеличения отрицательного сальдо внешней торговли это может очень скоро привести к обвалу гривни, снижению покупательной способности населения и очень серьезному финансовому кризису в Украине.
Таким образом, неправильная в отношении бизнеса, граждан политика нынешнего правительства очевидна. Но несмотря на критичные провалы, я считаю, что у Украины есть надежда на будущее. Я считаю, что если мы восстановим прагматичную и патриотичную политику, мы сможем улучшить жизнь наших граждан уже сегодня.
Нет причины, по которой Украина должна обязательно выбирать между востоком и западом. Нет оснований оставаться в "клубе стран третьего мира". Наше положение позволяет нам пользоваться исторически сложившимися отношениями как с Россией, так и с Европой. Мы можем получать пользу от экономических связей с Россией, одновременно создавая новые инвестиционные возможности для капитала из США, Европы, Латинской Америки и бурно развивающейся Азии. Именно это улучшит жизнь наших людей. Хватит играть в бесполезные геополитические игры!
Для успеха у нашей страны должна быть четкая стратегия, определяющая, куда идти. Правительство президента Ющенко не сделало ничего для стратегического развития страны. Более того, они понизили рейтинг Украины, растранжирили имидж, подорвали доверие к Украине как к прогнозируемому, надежному партнеру. В прошлом году структурные реформы были по сути прекращены. Налоговая реформа остановилась.
Когда мы были у власти, правительство снижало налоги на бизнес для того, чтобы в стране появлялось больше новых рабочих мест:
• Мы снизили налог на прибыль предприятий с 30% до 25%.
• Мы заложили уменьшение этого налога в 2005 году до 20%, что отменила нынешняя власть.
• Мы рассчитывали сократить НДС в 2005 году с 20% до 17%, и до 15% в 2006 году.
• Мы уменьшили налог на доходы граждан с 40% до 13%.
• Мы установили существенные налоговые льготы на образование и здравоохранение, которые нынешнее правительство отменило.
Все наши планы по сокращению налогов и утверждению долговременной, неизменной налоговой политики были нарушены. Это привело к неопределенности, стагнации и сокращению в бизнес-среде. Когда мы вернемся к власти, мы снова снизим налоги и вернем экономику страны на путь прогнозируемого развития.
Пенсии – еще одна область, где, по нашему мнению, другие политические решения привели бы к лучшему результату. У нас был план, который положил бы конец неэффективной системе пенсионного обеспечения, и создал бы негосударственные пенсионные фонды. Мы планировали создать крупные негосударственные пенсионные фонды уже в 2005-2006 годах. Мы планировали реализовать серию структурных реформ и развивать настоящий фондовый рынок в Украине, который поддерживал и защищал бы права миноритарных акционеров. Эти и другие экономические реформы обеспечили бы решение многих проблем. Но эта власть оказалась недееспособной и не сможет этого сделать пока она практикует ошибочную экономическую политику.
Неудачные политические решения правительства видны как на ладони, если взглянуть, что случилось с инвестициями в инфраструктуру Украины с момента прихода к власти "помаранчевых". Я прошу вас вспомнить, где расположена Украина и чем она может быть. Украина расположена на пересечении путей между Евросоюзом и Россией, между Скандинавскими странами и Балканами... Дороги и все виды транспорта имеют решающее значение для нашего экономического благосостояния. Когда мы были у власти, мы планировали строить больше дорог, ведущих из стран Балтии к Черному морю для упрощения транспортных перевозок через восток Европы. С тех пор, как нынешнее правительство пришло к власти, не был реализован и даже ни на метр не продвинулся вперед ни один из крупных проектов по развитию инфраструктуры.
Мы связывали большие планы с технопарками, надеясь что они станут "Силиконовыми долинами" Украины. Для того, чтобы развивать технопарки, нужна законодательная база. Мы бы приняли специальную серию законов, которые серьезно поддерживают развитие технопарков. Но эта власть ветировала закон о технопарках, и с ним уничтожила перспективы такого позитивного экономического роста. Мы снова должны вернуть условия, облегчающие переход Украины от индустриальной к высокотехнологичной экономике. Для Украины путь развития в будущем является путем перехода от сырьевой экономики к реализации своего научного потенциала. При наличии высокообразованной рабочей силы, которая присутствует в Украине, такой переход – не отдаленная мечта. Он может стать реальностью, если у нас будет правительство, у которого будет видение и желание стремиться к его воплощению.
Но, мы не можем построить высокотехнологичное будущее для Украины, если у нас будет правительство, вынуждающее большинство высококвалифицированных рабочих уезжать из Украины. От пяти до семи миллионов украинцев ("оранжевая власть" даже неспособна подсчитать это число) уехали в Россию и на Запад. Среди людей, покидающих нашу страну, – высокообразованные специалисты и научные работники, которые определяли бы будущее экономики Украины. Пока у власти будет находится правительство, подавляющее экономику своей неразумной политикой, притесняющее бизнес и уничтожающее рабочие места, мы продолжим терять лучших из лучших сыновей и дочерей Украины, человеческий капитал, необходимый нам для создания новой, быстроразвивающейся экономики, которая выведет Украину на ее заслуженное место среди мировых держав.
Увы, мне пришлось много и подробно говорить о том, как это правительство с треском провалилось.
Сейчас я хотел бы рассказать Вам, как мы все вместе добьемся успеха. Если мы придем к власти в результате выбора народа на предстоящих выборах, мы начнем программу антикризисного спасения и оживления экономики Украины.
У Партии регионов есть экономический план, который будет способствовать ее развитию. Наша экономическая программа начинается с самого элементарного принципа: Партия регионов верит в свободный рынок и выступает против манипуляций с ним. Если мы хотим добиться успеха как народ и как экономическая сила, у нас должно быть правительство, которое позволит рынку добиться успеха, и будет избегать излишнего регулирования, навязывания воли участникам рынка. Опора на свободный рынок, на частную инициативу была в основе того феноменального роста ВВП более 12%, который мы обеспечили в Украине, когда были у власти. Мы вернемся к той политике, которая работала, и снова обеспечим рост и поступательное развитие Украины.
Программа экономических реформ, которые мы планируем реализовать, начинается с прозрачности и открытости власти. Прозрачность и открытость власти критична, если мы хотим создать для бизнеса климат, в котором он будет чувствовать себя уверенно.
У нас наверное уйдет около шести месяцев на ликвидацию последствий ущерба, нанесенного этой властью. Но мы намерены это сделать. Когда мы придем к власти, важнейшим принципом в правительстве Украины будет прозрачность, а не теневые "порозуминня" в пользу семей, друзей и кумовьев.
Большая прозрачность необходима для развития подлинно рыночной экономики в Украине, и для создания атмосферы, в которой украинский и иностранный бизнес будет чувствовать себя уверенно, инвестируя в Украину и давая достаточно капитала для роста нашей экономики. Когда мы будем у власти, мы будем поддерживать подписание Украиной Соглашения по торговым аспектам защиты прав интеллектуальной собственности, что продемонстрирует миру приверженность Украины принципу защиты прав интеллектуальной собственности. Мы докажем, что Украина не посягает на чужую интеллектуальную собственность, но, напротив, жестко будет возвращать в свою собственность то, что у нее исподтишка отобрали или даже украли. Наша задача – стать лидером в быстроразвивающемся глобальном секторе информационных технологий.
Придя к власти, мы в первую очередь поработаем над тем, чтобы сбалансировать национальный бюджет, сократить расходы на бюрократов, на президентские дворцы, резиденции и родовые этнографические парки. То есть, сократим все затраты, отбирающие столь ограниченные пока ресурсы у граждан нашей страны.
Страна должна жить по средствам. Сбалансированный бюджет помогает нам во многих отношениях, и уводит нас от финансовой катастрофы, которая ожидает страну, если она будет продолжать политику финансовой безответственности.
Сохранение особых отношений с Россией – еще одна приоритетная часть нашей экономической стратегии. Партия регионов исходит из объективной реальности, что Россия является стратегическим партнером Украины, и поддерживает сохранение особых отношений с Россией, включая членство в Едином экономическом пространстве (ЕЭП).
В то же время, наши особые отношения с Россией не исключают тесных и плодотворных связей с Западом. Мы поддерживаем продолжение работы по плану действий, принятому совместно Украиной и Евросоюзом, и продвижение в перспективе к членству в Евросоюзе, имея в виду не сроки вступления, а достижение Копенгагенских критериев вступления в Евросоюз. Но мы не должны идти к этой цели в ущерб нашим историческим и культурным связям с Россией.
Украина не переживет еще один год спада ВВП, оттока внутренних и иностранных инвестиций и высоких цен.
Стремясь к процветающей экономике и интеграции в Евросоюз, Партия регионов предлагает проведение структурных реформ, которые приведут к укреплению реальной функционирующей экономики:
• Обеспечение прозрачной приватизации
• Продолжение дерегулирования экономики, состоявшегося в 2003-2004 годах
• Реформа законодательства о корпорациях с тем, чтобы продвигать более четкие правила и условия владения акциями, обеспечивающие равные правила игры для всех
• Защита прав интеллектуальной собственности в Украине и Украины – в мире
• Новые правила бухгалтерского учета и аудита, соответствующие международным стандартам
• Юридическая реформа для продвижения подлинно независимой судебной власти, которая будет подчиняться только законам и Конституции страны
• Результативная борьба с коррупцией на всех уровнях власти
• Безусловное обеспечение демократических процедур, прав человека и свободы слова.
Это – верный путь к функционирующей рыночной экономике и к благосостоянию наших людей, к новым рабочим местам, к более высокой зарплате и реальному улучшению качества жизни. Это – программа Партии регионов.
Преимущества этой программы будут направлены на все отрасли, типы и уровни бизнеса по всей Украине. Моя цель – обеспечить рост экономики по всей стране. Не будет никаких региональных пристрастий. Не будет никакого специального статуса. Инновации, тяжелый труд и творчество будут вознаграждены свободным рынком без предпочтений. Ни один регион не будет получать специальные льготы и ни один регион не будет "единственным" примером для наказания. У бизнесмена в Киеве, Львове будут такие же возможности, как у бизнесмена, живущего на юге или на востоке. Это мое твердое публичное обещание.
Партия регионов считает, что сбалансированная политика между Евросоюзом, США и Россией поможет в создании рабочих мест, в улучшении уровня жизни для всех граждан Украины и в обеспечении процветания всей страны. Украина уникально позиционирована, географически и исторически, для того, чтобы быть экономическим и культурным мостом между Россией и Западом. Нам нужно правительство, которое признает, что правильный выбор для Украины – это не вынужденный выбор между Россией и Западом, но свободный выбор пути, в котором интересы Украины будут на первом месте, и который будет вести к лучшей жизни для нашего народа сегодня.
Часть нашего экономического плана – решение проблемы с финансированием дефицита в Пенсионном фонде. Скорее всего потребуется переходный период с кредитами, покрывающими переход для того, чтобы обеспечить эту долгосрочную потребность. Но мы не должны напрямую финансировать эти расходы из бюджета, как это пыталось сделать правительство, невзирая на долгосрочные последствия. Это – долгосрочная инвестиция, которую мы готовы поддержать и реализовать путем выполнения четких финансовых мер.
Наконец, сердцевина нашей экономической программы – завоевание доверия инвесторов – подчеркну, как внутренних, так и внешних. Оранжевая власть совершала ошибку за ошибкой в отношениях с инвесторами. Результат – резкий подрыв доверия бизнеса и фактическое отсутствие иностранных инвестиций. Мы должны четко определить позицию государства по таким темам, как приватизация, чтобы бизнес, в особенности иностранные инвесторы, чувствовали себя в безопасности, вкладывая значительный капитал в Украину. До тех пор, пока не установится атмосфера доверия, у нас не будет ресурсов для новых финансовых вливаний в промышленность, и у нас не будет средств для выполнения самой главной задачи, стоящей перед нами – создания новых высокотехнологичных рабочих мест.
Позвольте мне завершить мое выступление следующими словами. Я уверен, что мы сможем построить достойное экономическое будущее для Украины. Партия регионов участвует в выборах для того, чтобы обеспечить благосостояние и безопасность для каждого человека, живущего в Украине. У нас есть конкретный план, который обеспечит своевременную выплату зарплат, стипендий и пенсий, и позволит ликвидировать существующую задолженность по зарплатам.
Программа, которую я представляю сегодня, позволит осуществить такое развитие. Это программа, которая позволяет воспользоваться нашим специальным статусом на пересечении дорог Европы и Азии. Программа признает необходимость построить прозрачную и свободную рыночную экономику и адаптировать многие рекомендации международных финансовых институтов и организаций.
Я верю, что при правильном руководстве и правильном плане Украина снова может достичь уровня экономического роста, который наше правительство обеспечивало в 2003-2004 годах.
Я стремлюсь к этой цели. Нельзя позволить, чтобы политика была основой нашей экономики. Народ Украины заслуживает ответственной сильной власти, которая желает немедленного восстановления нашего экономического благосостояния и построения общества, в основе которого лежат принципы свободы – свобода рынка и свобода нашего общества. Если мы сможем достичь этого, Украина будет одним из величайших достижений XXI столетия!
Я и Партия регионов обещаем сделать все необходимое для достижения этой цели!
______________________________________________________
Народ України буде жити в достатку
Виступ Віктора Януковича перед вітчизняними та закордонними експертами-економістами
Я радий можливості виступити сьогодні перед вами, поговорити про економіку України і про те, як ми сьогодні можемо поліпшити життя людей.
Україна – на роздоріжжі. Вибір, що зробить народ 26 березня, визначить наше політичне й економічне майбутнє. Альтернатива окреслилася: або сповзання до диктатури невдах у злиденній країні, або демократичне піднесення на основі конкурентоспроможної економіки. Без сильної економіки ми не рушимо вперед, не посядемо гідного місця у світі. Причому, цей рух визначений не тільки в економічному сенсі, але також і в розумінні громадянських свобод та прав. Людина, яка не може забезпечити своїх дітей, своїх батьків, не може бути повністю вільною. Робітники, інженери, учені (особливо молоді), котрі змушені виїхати з батьківщини в пошуках заробітку, не можуть вважати себе вільними. І Україна не буде вільною, допоки ми не побудуємо економіку, що дасть всім нашим людям можливість забезпечити добробут своїх родин.
Для того, щоб зрозуміти економічне становище України сьогодні, ми повинні подивитися на недавнє минуле і на політику, що передувала неефективному правлінню нинішньої влади.
Є простий факт, який варто усвідомити кожному жителю України, який замислюється над тим, кому довірити керувати нашою країною, нашою економікою. Цей факт дуже переконливий – коли курс України визначав уряд на чолі з лідером Партії регіонів, ріст ВВП був понад дванадцять відсотків. Давайте задумаємося, що означала така динаміка розвитку?
• Дванадцять відсотків росту – це найвищі темпи в Європі.
• Дванадцять відсотків збільшення ВВП – це траекторія росту, котра давала Україні можливість вибратися із прірви, що відокремлює її від європейських країн, і вивести народ на шлях процвітання.
• Дванадцять відсотків росту – це "самий успішний економічний локомотив Східної Європи", якого пустив під укіс уряд Ющенко/Тимошенко, котрий не розумів, що робити, не знав, як робити і не мав команди, котра щось вміє робити.
Найстрашніше для людей, які потрапили в залежність до цієї влади, це те, що влада не хотіла робити. Державна діяльність була замінена політичною пропагандою.
Проста істина полягає в тому, що нинішня влада, котра прийшла з лозунгом "вірю, знаю, можу", виявилася не здатною вести грамотну, розумну економічну політику. І виступ Президента з нагоди першої річниці на посаді показав, наскільки влада втратила контакт з реальним станом справ в економіці та соціальній сфері України. До народу звертався глава країни, котрий не розуміє і не знає проблем цієї країни. Складалось враження, що президент просто намагається уникнути відповідальності за невиконані обіцянки, уникнути народного невдоволення. Добробут людей не покращився. Вартість товарів повсякденного попиту збільшилася багаторазово. Люди голодують і замерзають у результаті провальної економічної політики влади. І при цьому влада дозволяє собі заявляти, що 2005 рік був "блискучим і успішним" з погляду соціальної політики. Чи так це насправді?
При нашому уряді в 2004 році доходи громадян, в розрахунку на одну людину, порівняно з 2003 роком, виросли на 1068 гривень. А в 2005-му, проти попереднього року, доходи виросли всього на 776 гривень. Так питається, який рік – 2004 чи 2005 – був більш успішний з погляду конкретної людини, з точки зору соціального, гуманітарного розвитку?
Одна із причин нашого тяжкого становища полягає в тому, що Президент з моменту приходу до влади усунувся від управління економічним розвитком країни. Усі розуміють, що саме Юлія Тимошенко керувала економікою України перші сім місяців минулого року, після чого тягар відповідальності за вчинене звалився на Юрія Єханурова, котрий продовжує "робити гарну міну при поганій грі". Ні Тимошенко, ні Єхануров не мали і не мають чіткого плану, як слід чинити, щоб не руйнувати економічне здоров'я України.
Економічна політика Юлії Тимошенко була примітивна. Замість того, щоб робити те, що необхідно Україні, аби зміцнити економіку в короткостроковій і довгостроковій перспективі, вона почала серію популістських заходів, спрямованих на зміцнення власних позицій перед майбутніми, в березні 2006 року, парламентськими виборами. Замість того, щоб підтримувати економічну політику, котра підсилить і дозволить розвивати економіку, ту економіку, що вона успадкувала, Тимошенко нав'язала країні популістську політику, котра підірвала економічну базу України.
Уряд під керуванням Тимошенко вчинив стільки безглуздостей, що впору видавати довідник з Антиекономіки.
Наше завдання – проаналізувати всі економічні провали, щоб зрозуміти, як уникнути таких помилок у майбутньому.
Найперший провал – у бюджетній політиці. Коли Партія регіонів була при владі, бюджет був не тільки збалансованим і реальним, а залишався ще й надлишок. Зараз ми маємо величезний явний і прихований дефіцит бюджету, що, зрозуміло, уже призвів до неприйнятної для людей інфляції.
Просто гляньте на факти: необдумане збільшення соціальних виплат і збільшення виплат пенсій запустили спіраль інфляції, що підриває економіку України. Додайте до цього недальновидні анти-бізнесові заходи, такі як знищення технопарків, скасування податкових пільг на інвестиції, прискореної амортизації для бізнесу, введення податків на імпорт нафти й газу, – і в результаті складається така ситуація: інфляція, від якої страждають всі, виходить з під контролю й душить нашу економіку.
Не треба бути економістом, щоб розуміти ефект інфляції. Усе, що треба зробити – це купити продукт, наприклад, картоплю. Просто згадайте, скільки вона коштувала, коли ми були при владі, і скільки вона коштує нині. Те ж можна сказати й про інші продукти, які купують люди; одні як повсякденну необхідність, інші – в особливих випадках. Сувора реальність така: інфляція, яку породила економічна політика Ющенка, Тимошенко й інших лідерів "помаранчевої" влади по суті обклала всіх людей в Україні непомірним "інфляційним податком", котрий продовжує нищити наш добробут і який не зникне поки до влади в країні не повернеться відповідальне керівництво.
Крім безрозсудної політики у видатковій частині бюджету та короткозорої податкової політики, влада зробила ряд помилок в усьому спектрі прийняття рішень у галузі економіки. Збільшивши тарифи на залізничні перевезення, уряд одержав зростання цін на товари у всіх сегментах ринку. У результаті збільшення тарифів і ревальвації гривні експортери втратили більшу частину прибутку. Це – основна причина, з якої Україна має гігантський негативний баланс у зовнішній торгівлі. Країна скотилася від позитивного балансу торгівлі товарами, що складав 4,5 мільярди доларів під час діяльності нашого Уряду, до дефіциту в 1,3 мільярди доларів за 2005 рік. Це падіння – майже на шість мільярдів доларів – трапилось за період ледь більше року. Ці цифри не "об'їдеш по кривій". Такі величезні втрати неможливо "підретушувати" і виправдати. Економічну політику нинішньої влади можна назвати тільки фінансовою безрозсудністю й економічною безвідповідальністю.
І це – не єдина область, у якій влада проявила свою руйнівну діяльність. На бізнес накинули вже було підзабутий зашморг адміністративного диктату. Наприклад, коли Юлія Тимошенко ввела державний контроль за цінами на паливо, результат був таким, котрий і варто очікувати в умовах вільної ринкової економіки: ми одержали дефіцит бензину й різке зростання цін.
За останній рік Україна пережила кілька економічних криз. Бездарне урядове втручання привело до підвищення цін на м'ясо. З цукром відбулося те ж саме. "Істеричні" механізми управління економікою зазвичай не мають права на життя в ринкових умовах. Щораз, коли влада намагається контролювати ціни, у результаті ми одержуємо неконтрольовану інфляцію. Замість того, щоб платити менше, "за велінням влади" люди в підсумку платять набагато більше практично за все, тому що влада не знає, що вона творить, коли справа доходить до управління економікою.
Безвідповідальні рішення в політичних питаннях обертаються стражданнями простих людей. Наприклад, коли ціна енергоносіїв росте через конфліктну політику влади стосовно Росії, це веде до збільшення вартості всієї продукції, життєво важливої для кожного жителя України.
Ріст цін на енергоносії приведе до величезного стрибка цін на продукцію металургії – за один тільки рік вони виросли на 30%. Ланцюжок обвалу виробництва простягнувся далі: обсяг реалізованої промислової продукції внаслідок цінової дестабілізації зменшився з 401 млрд. грн. в 2004 році до 385 млрд. грн. в 2005 році, вантажообіг знизився на 1,3%. Обсяг будівництва скоротився на 6,6%. Інвестиції в основний капітал згорнулися з 76 млрд. грн. в 2004 році до 52 млрд. грн. в 2005-му.
Отже, список негативів, привнесених "помаранчевою владою", довший від зимової ночі:
• Прийняття популістського бюджету, що різко збільшив фіскальний тиск на економіку.
• Погіршення інвестиційного клімату внаслідок погроз реприватизації, ліквідації вільних економічних зон і технопарків.
• Відмова від державних інвестиційних проектів і в цілому від інноваційної моделі розвитку економіки.
• Невиправдане звільнення десятків тисяч професіоналів в органах влади всіх рівнів, заміна їх на родичів, друзів і кумів тих, хто прийшов до влади.
• Систематичне переслідування бізнесменів, які підтримували Януковича на минулих виборах.
• Різко зрослий рівень і агресивність корупції.
• Знищення основи взаємовигідних економічних відносин між Україною і Росією.
• Повний провал адміністративної реформи
• Свідома дезінформація народу щодо реального стану справ в економіці країни.
Але, незважаючи на провал політики Тимошенко за перші сім місяців її перебування на посту Прем'єр-міністра, ще можна було щось зробити, коли її відправили у відставку. Новий Прем'єр-міністр Єхануров міг виправити помилки, однак, замість цього він продовжував використовувати несистемний підхід до економіки, заснований на популізмі та передвиборних інтересах партії влади.
Немає переконливішого прикладу провалу політики, ніж бюджет-2006. Чиновники у владі розуміють, що цей бюджет – набір пустих обіцянок, які ніколи не виконають. Це – "потьомкінське село", порожній бюджет з безглуздими цифрами, що грунтуються на старій ціні на газ і на безвідповідальному прогнозі економічного зростання на 8,5% за рік.
Атмосфера популізму та інтриг, що панує в Уряді, усе далі й далі підриває економіку країни. Бізнесу потрібна тільки стабільність, щоб він міг планувати інвестування на майбутнє.
Стабільність політики й послідовність державного регулювання – основа економічного росту, і доти, поки ми не повернемо стабільність, бізнес не зможе створювати нові робочі місця в Україні. Які б заклинання не звучали з урядових кабінетів, господарі підприємств будуть скорочувати персонал або час його зайнятості, зменшувати обороти доти, поки не переконаються в гарантіях прогнозованої, прозорої державної політики.
Ще одна область, де нестабільність завдала величезних втрат – фінансовий ринок. Рейтинг державних облігацій України впав з рейтингу B +++, досягнутого в той час, коли ми були при владі, до стану, близького до дефолту. Коли ми були при владі, оцінка наших рейтингів міжнародними агентствами поліпшувалася тричі. За час "нової влади", рейтинги тільки погіршувалися. Це – ще один критерій, за яким "помаранчеві" провалилися, через що в країну не прийшли інвестиції і не з'явилися нові робочі місця.
Підхід нинішньої влади й наш підхід до економіки -фундаментально протилежні. Влада вважає, що збільшити зарплати можна, просто взявши гроші з бюджету й віддавши їх людям без наслідків. Ми розуміємо, що така політика веде до інфляції й гігантського дефіциту, а також до нескінченної спіралі економічного спаду. Коли ми були при владі, ми проводили політику, яка не тільки забезпечувала зростання реальних доходів, але й піднесення реальної економіки. Коли бізнес процвітає – відкриваються нові підприємства, люди одержують роботу, виробляють і заробляють більше. Але, якщо влада піднімає зарплати без обрахування продуктивності праці й прибутку підприємств, неминучий результат – інфляція, невблаганний ріст цін, що завдають збитків стабільним підприємствам і не щадять простих споживачів товарів і послуг.
Нинішня влада не розуміє базових принципів економічної політики. Вона друкує гроші, щоб догодити виборцям. Ось чому все, що люди купують сьогодні, коштує набагато більше зараз, і буде коштувати ще більше, ніж торік, якщо тільки ми не змінимо курс.
Коли ми прийдемо до влади, то будемо дотримуватися принципу фінансової відповідальності і викинемо на смітник історії безграмотну економічну політику нинішнього уряду.
Я сьогодні прийшов сюди сказати, що замкнене коло інфляції буде розірване, якщо Партія регіонів прийде до влади.
Є ще одна життєво важлива для людей сфера діяльності уряду, де влада цинічно обдурила народ України. Це – створення нових робочих місць. Президент Ющенко пообіцяв мільйон нових робочих місць щорічно протягом п'яти років. Ця пріоритетна обіцянка кандидата Ющенка не виконана й ніколи не буде виконана, якщо політичні сили, котрі приліпилися до постаті Ющенка, одержать шанс на подальші експерименти над народом. Мільйон робочих місць на рік означало б в середньому тридцять тисяч нових робочих місць у кожній області України. Скажімо, на найбільших підприємствах працює близько 6 тисяч чоловік. Це означає, що кількість робочих місць на таких підприємствах збільшилася б у п'ять разів. Або з'явилося б п'ять таких нових підприємств. Я хочу запитати людей: ви за останній рік побачили п'ять нових величезних заводів у вашому місті або районі? Чи, може, ви побачили п'ятсот нових малих підприємств, створених за останній рік? Нічого, крім почуття незручності й сорому, не викликають заяви нинішніх міністрів, що нібито "створені робочі місця виведені з тіні". Де ж тоді зарплата, виведена з тіні, де додаткова вартість, що "висвітлилась", де доходи Пенсійного фонду?
Навпаки, уряду довелося навіть кошти, отримані від продажу "Криворіжсталі", використати на латання дірок у бюджеті, пустити їх на виплату зарплат і пенсій. Ця політика – не що інше, як використання грошей, які не були одержані в результаті виробництва, а з'явилися лише як одноразове джерело доходу й були використані для того, щоб заретушувати існуючі проблеми. Насправді, якщо врахувати надходження від продажу "Криворіжсталі", в Україні спостерігався б дефлятор ВВП на 15%, а не ріст ВВП на вбогі 2,4%.
Ця провальна економічна політика вартувала Україні дуже дорого, куди б ви не поглянули. Взяти, наприклад, вугільну промисловість. Через бездарне управління економікою було добуто на 4,3 млн. тонн вугілля менше, ніж в 2004 р.
Бездарна робота уряду найбільш очевидна, якщо звернути увагу на те, як складаються нині стосунки з нашим стратегічним партнером, історичним сусідом і побратимом – Росією.
Для початку, я офіційно хочу заявити: вважаю, що Росія не повинна була заганяти Україну в глухий кут стосовно питання ціни на газ. Але у російської влади є відповідальність перед своїми громадянами, і вона цю відповідальність несе. Реальність така, що у нинішньої влади був хороший договір про поставки газу (досягнутий нашим урядом до "помаранчевого переділу"), який українська сторона раптово з якихось причин вирішила розірвати. У житті часто буває так, що коли ви порушуєте довгострокові домовленості, то маєте справу з неконтрольованими наслідками. Ми відчуваємо сьогодні ці наслідки по всій Україні. Діти будуть мерзнути в холодних квартирах і школах. Підприємства будуть звільняти працівників. Люди будуть страждати й умирати.
Та чому будуть? Україна побила європейський рекорд: не в самі жорстокі холоди в центрі Європи Уряд допустив, щоб загинули від обмороження більше 800 громадян країни, яка претендує на статус цивілізованої! Це – результат некомпетентності вищих ешелонів влади. Правда полягає в тому, що "газової війни" з Росією не повинно було бути, і ситуація не може бути врегульована урядом, який сам ці проблеми й породив.
У плані зовнішньої політики влада Ющенка вирішила ускладнити стосунки України з Росією. Навіщо вони спровокували цю непотрібну кризу? Відповідь дуже проста. Вони зробили це, переслідуючи власні політичні інтереси. Вони створили нестабільність з метою формування "зовнішньої загрози", сповідуючи принцип Бісмарка: "Щоб об'єднати Німеччину, слід оголосити війну Франції". Результати цієї політики катастрофічні.
Давайте просто звернемося до фактів. 35% усього українського експорту йде в Росію. Навіщо ж, у світлі цього простого економічного факту, обидва помаранчеві уряди вирішили обрати курс на конфронтацію? Навіщо Юлія Тимошенко постійно нападала на Росію, враховуючи економічні відносини між Росією й Україною? Чому, будучи Прем'єр-міністром, Тимошенко привселюдно називала Росію "ворогом" і виступала проти ідеї визнання російської мови другою державною мовою? Навіщо Єхануров протиставляв вступ у СОТ України і Росії?
У результаті провальної політики українського Уряду Росія передбачувано заблокувала свої ринки для товарів українського виробництва.
Невдала політика уряду в області фінансів порівнянна тільки із провалами в зовнішній політиці. Резерви Національного банку України збільшилися тільки за рахунок валютних надходжень від продажу "Криворіжсталі". Що далі? У результаті стрибкоподібного збільшення негативного сальдо зовнішньої торгівлі це може дуже швидко призвести до обвалу гривні, зниженню купівельної спроможності населення й дуже серйозної фінансової кризі в Україні.
Таким чином, неправильна стосовно бізнесу, громадян політика нинішнього Уряду очевидна. Але, незважаючи на критичні провали, я вважаю, що в України є надія на майбутнє. Я вважаю, якщо ми відновимо прагматичну й патріотичну політику, то зможемо поліпшити життя наших громадян уже сьогодні.
Нема причин, з яких Україна повинна обов'язково вибирати між сходом і заходом. Немає підстав залишатися в "клубі країн третього світу". Наше становище дозволяє нам користуватися історично сформованими відносинами як з Росією, так і з Європою. Ми можемо отримувати користь від економічних зв'язків з Росією, одночасно створюючи нові інвестиційні можливості для капіталу зі США, Європи, Латинської Америки й Азії, яка бурхливо розвивається. Саме це поліпшить життя наших людей. Досить грати в марні геополітичні ігри!
Для успіху в нашої країни повинна бути чітка стратегія, що визначає, куди йти. Уряд Президента Ющенка не зробив нічого для стратегічного розвитку країни. Більше того, вони знизили рейтинг України, розтринькали імідж, підірвали довіру до України як до прогнозованого, надійного партнера. Торік структурні реформи були по суті припинені. Податкова реформа зупинилася.
Коли ми були при владі, Уряд знижував податки на бізнес для того, щоб у країні з'являлося більше нових робочих місць:
• Ми знизили податок на прибуток підприємств з 30% до 25%.
• Ми заклали зменшення цього податку в 2005 році до 20%, що скасувала нинішня влада.
• Ми розраховували скоротити ПДВ в 2005 році з 20% до 17%, і до 15% – в 2006 році.
• Ми зменшили податок на доходи громадян з 40% до 13%.
• Ми запровадили істотні податкові пільги на освіту та охорону здоров'я, які нинішній уряд скасував.
Всі наші плани із скорочення податків і утвердження довгострокової, незмінної податкової політики були порушені. Це привело до невизначеності, стагнації й скороченню в бізнес-середовищі. Коли ми повернемося до влади, ми знову знизимо податки й повернемо економіку країни на шлях прогнозованого розвитку.
Пенсії – ще одна область де, на нашу думку, інші політичні рішення привели б до кращого результату. У нас був план, котрий поклав би кінець неефективній системі пенсійного забезпечення і створив би недержавні пенсійні фонди. Ми планували створити великі недержавні пенсійні фонди вже в 2005-2006 роках. Ми планували реалізувати серію структурних реформ і розвивати справжній фондовий ринок в Україні, що підтримував і захищав би права міноритарних акціонерів. Ці й інші економічні реформи забезпечили б рішення багатьох проблем. Але ця влада виявилася недієздатною і не зможе цього зробити поки вона практикує помилкову економічну політику.
Невдалі політичні рішення уряду видно як на долоні, якщо глянути, що трапилося з інвестиціями в інфраструктуру України з моменту приходу до влади "помаранчевих". Я прошу вас згадати, де розташована Україна й ким вона може бути. Україна розташована на перетині шляхів між Євросоюзом і Росією, між Скандинавськими країнами й Балканами... Шляхи й усі види транспорту мають вирішальне значення для нашого економічного добробуту. Коли ми були при владі, ми планували будувати більше доріг, що ведуть із країн Балтії до Чорного моря для спрощення транспортних перевезень через схід Європи. З тих пір, як нинішній уряд прийшов до влади, не був реалізований і навіть ні на метр не просунувся вперед жоден з великих проектів з розвитку інфраструктури.
Ми пов'язували великі плани з технопарками, сподіваючись, що вони стануть "силіконовими долинами" України. Для того, щоб розвивати технопарки, потрібна законодавча база. Ми б прийняли спеціальну серію законів, які серйозно підтримують розвиток технопарків. Але ця влада ветувала закон про технопарки, і з ним знищила перспективи такого позитивного економічного росту. Ми знову повинні повернути умови, що полегшують перехід України від індустріальної до високотехнологічної економіки. Для України шлях розвитку в майбутньому є шляхом переходу від сировинної економіки до реалізації свого наукового потенціалу. При наявності високоосвіченої робочої сили, яка є в Україні, такий перехід – не віддалена мрія. Він може стати реальністю, якщо у нас буде уряд, який матиме бачення й прагнення до його втілення.
Але, ми не можемо побудувати високотехнологічне майбутнє України, якщо у нас буде уряд, що змушує більшість висококваліфікованих робітників їхати з України. Від п'яти до семи мільйонів українців ("помаранчева влада" навіть не здатна підрахувати це число) виїхали в Росію й на Захід. Серед людей, що залишають нашу країну, – високоосвічені фахівці й науковці, які визначали б майбутнє економіки України. Поки при владі буде перебувати Уряд, що придушує економіку своєю нерозумною політикою, що пригноблює бізнес і знищує робочі місця, ми продовжуватимемо втрачати кращих із кращих синів і дочок України, людський капітал, необхідний нам для створення нової економіки, що швидко розвивається і що виведе Україну на її заслужене місце серед світових держав.
На жаль, мені довелося багато й докладно говорити про те, як цей уряд з тріском провалився.
Зараз я хотів би розповісти вам, як ми всі разом доб'ємося успіху. Якщо ми прийдемо до влади в результаті волевиявлення народу на майбутніх виборах, ми почнемо програму антикризового порятунку й пожвавлення економіки України.
У Партії регіонів є економічний план, що буде сприяти її розвитку. Наша економічна програма починається із самого елементарного принципу: Партія регіонів вірить у вільний ринок і виступає проти маніпуляцій з ним. Якщо ми хочемо домогтися успіху як народ і як економічна сила, у нас повинен бути уряд, що дозволить ринку досягти успіху, і буде уникати зайвого регулювання, нав'язування волі учасникам ринку. Опора на вільний ринок, на приватну ініціативу була в основі того феноменального росту ВВП – понад 12%, що ми забезпечили в Україні, коли були при владі. Ми повернемося до тієї політики, що працювала, і знову забезпечимо зростання і поступальний розвиток України.
Програма економічних реформ, які ми плануємо реалізувати, починається із прозорості й відкритості влади. Прозорість і відкритість влади має вирішальне значення, якщо ми хочемо створити для бізнесу клімат, у якому він буде почувати себе впевнено.
У нас, напевне, піде близько шести місяців на ліквідацію наслідків збитків, завданих цією владою. Але ми маємо намір це зробити. Коли ми прийдемо до влади, найважливішим принципом в Уряді України буде прозорість, а не тіньові "порозуміння" на користь родин, друзів і кумів.
Більша прозорість необхідна для розвитку справді ринкової економіки в Україні і для створення атмосфери, у якій український та іноземний бізнес почуватимуть себе впевнено, інвестуючи в Україну й даючи досить капіталу для піднесення нашої економіки. Коли ми будемо при владі, ми будемо підтримувати підписання Україною Угоди з Торговельних Аспектів Захисту Прав Інтелектуальної Власності, що продемонструє світу прихильність України принципам захисту прав інтелектуальної власності. Ми доведемо, що Україна не зазіхає на чужу інтелектуальну власність, а навпаки, жорстко буде повертати у свою власність те, що в неї нишком відібрали або навіть нагло вкрали. Наше завдання – стати лідером у глобальному секторі інформаційних технологій, що швидко розвивається.
Прийшовши до влади, ми в першу чергу попрацюємо над тим, щоб збалансувати національний бюджет, скоротити витрати на бюрократів, на президентські палаци, резиденції й родові етнографічні парки. Тобто, скоротимо всі витрати, які відбирають поки що обмежені ресурси в громадян нашої країни.
Країна повинна жити в міру можливостей. Збалансований бюджет допомагає нам у багатьох відношеннях і відводить нас від фінансової катастрофи, що очікує країну, якщо вона буде продовжувати політику фінансової безвідповідальності.
Збереження особливих стосунків з Росією – ще одна пріоритетна частина нашої економічної стратегії. Партія регіонів виходить із об'єктивної реальності, що Росія є стратегічним партнером України, і підтримує збереження особливих взаємин з Росією, включаючи членство в Єдиному Економічному Просторі (ЄЕП).
У той же час, наші особливі стосунки з Росією не виключають тісних і плідних зв'язків із Заходом. Ми підтримуємо продовження роботи щодо плану дій, прийнятого спільно Україною і Євросоюзом, і просування в перспективі до членства в Євросоюзі, маючи на увазі не терміни вступу, а досягнення Копенгагенських критеріїв вступу в Євросоюз. Але ми повинні йти до цієї мети, не зашкоджуючи нашим історичним і культурним стосункам з Росією.
Україна не переживе ще один рік спаду ВВП, відтоку внутрішніх та іноземних інвестицій і високих цін.
Прагнучи до процвітаючої економіки й інтеграції в Євросоюз, Партія регіонів пропонує проведення структурних реформ, які приведуть до зміцнення реальної функціонуючої економіки:
• Забезпечення прозорої приватизації
• Продовження дерегулювання економіки, що відбулося у 2003-2004 роках
• Реформа законодавства про корпорації для того, щоб просувати більше чіткі правила й умови володіння акціями, що забезпечують рівні правила гри для всіх
• Захист прав інтелектуальної власності в Україні й України – у світі
• Нові правила бухгалтерського обліку й аудиту, що відповідають міжнародним стандартам
• Юридична реформа для просування справді незалежної судової влади, що буде підкорятися тільки законам і Конституції країни
• Результативна боротьба з корупцією на всіх рівнях влади
• Безумовне забезпечення демократичних процедур, прав людини й свободи слова.
Це – вірний шлях до функціонуючої ринкової економіки і добробуту наших людей, до нових робочих місць, до більш високої зарплати й реального поліпшення якості життя. Це – програма Партії регіонів.
Переваги цієї програми будуть спрямовані на всі галузі, типи й рівні бізнесу в Україні. Моя мета – забезпечити зростання економіки по всій країні. Не буде ніяких регіональних преференцій. Не буде ніякого спеціального статусу. Інновації, важка праця й творчість будуть винагороджені вільним ринком без переваг. Жоден регіон не буде отримувати спеціальні пільги й жоден регіон не буде "єдиним" прикладом для покарання. У бізнесмена в Києві, Львові будуть такі ж можливості, як у бізнесмена, що живе на півдні або на сході. Це моя тверда публічна обіцянка.
Партія регіонів вважає, що збалансована політика між Євросоюзом, США і Росією допоможе у створенні робочих місць, поліпшенні рівня життя всіх громадян України та забезпеченні процвітання всієї країни. Україна унікально позиціонована, географічно й історично, для того, щоб бути економічним і культурним мостом між Росією й Заходом. Нам потрібен уряд, котрий визнає, що правильний вибір для України – це не змушений вибір між Росією й Заходом, а вільний вибір шляху, у якому інтереси України будуть на першому місці і який вестиме до кращого життя нашого народу сьогодні.
Частина нашого економічного плану – вирішення проблеми з фінансуванням дефіциту в Пенсійному фонді. Швидше за все, потрібен буде перехідний період з кредитами, які покривають перехід для того, щоб забезпечити цю довгострокову потребу. Але ми не повинні прямо фінансувати ці витрати з бюджету, як намагався зробити Уряд, незважаючи на довгострокові наслідки. Це – тривала інвестиція, яку ми готові підтримати й реалізувати шляхом виконання чітких фінансових заходів.
Нарешті, серцевина нашої економічної програми – завоювання довіри інвесторів – підкреслю, як внутрішніх, так і зовнішніх. Помаранчева влада робила помилку за помилкою у стосунках з інвесторами. Результат – різкий підрив довіри бізнесу й фактична відсутність іноземних інвестицій. Ми повинні чітко визначити позицію держави по таких темах, як приватизація, щоб бізнес, особливо іноземні інвестори, почували себе в безпеці, вкладаючи значний капітал в Україну. Доти, поки не встановиться атмосфера довіри, у нас не буде ресурсів для нових фінансових вливань у промисловість і в нас не буде засобів для виконання самого головного завдання, що стоїть перед нами – створення нових високотехнологічних робочих місць.
Дозвольте мені завершити мій виступ наступними словами. Я впевнений, що ми зможемо побудувати гідне економічне майбутнє для України. Партія регіонів бере участь у виборах для того, щоб забезпечити добробут і безпеку для кожної людини, що живе в Україні. У нас є конкретний план, який забезпечить своєчасну виплату зарплат, стипендій і пенсій, ліквідує існуючу заборгованість із зарплат.
Програма, яку я презентую сьогодні, дозволить здійснити такий розвиток. Це програма, що дає можливість скористатися нашим спеціальним статусом на перетині доріг Європи й Азії. Програма визнає необхідність побудувати прозору й вільну ринкову економіку й адаптувати багато рекомендацій міжнародних фінансових інститутів та організацій.
Я вірю, що при нормальному керівництві й правильному плані Україна знову зможе досягти рівня економічного зростання, який наш уряд забезпечував в 2003-2004 роках.
Я прагну до цієї мети. Не можна дозволити, щоб політика була основою нашої економіки. Народ України заслуговує на сильне керівництво, котре бажає негайного відновлення економічного добробуту й побудови суспільства, в основі якого лежать принципи свободи – свобода ринку й свобода нашого суспільства. Якщо ми зможемо досягти цього, Україна буде одним з найбільших досягнень 21 сторіччя!
Я і Партія регіонів обіцяємо зробити все необхідне для досягнення цієї мети! | |
|
| 
| 
| 
