Польська влада заявляє, що буде співпрацювати з кожним демократичним Урядом України. Однак, очевидно, Ви пам'ятаєте, що два роки тому поляки, в тому числі багато впливових політиків, підтримали "помаранчеву революцію" проти Вас. Чи не відчуваєте Ви стосовно цього особистої образи і чи це не зашкодить розвитку польсько-українських стосунків?

Віктор Янукович: На події 2004 року треба дивитися з двох сторін. З одного боку, для мене особисто і для моєї партії це були неприємні події. З іншого боку, після 2004 року ми набули досвіду роботи в опозиції. Те, що тоді сталося, було певною мірою невідворотним. Українці очікували змін. Ми, політики, розуміли, що від часу відновлення Україною незалежності однією з найважливіших проблем була відсутність довіри суспільства до влади. Влада не була ефективною, вся система управління країною діяла погано.

Я також розумів, що країна дозріла до змін і до політичної реформи. 2004 рік був вирішальним, тоді розпочалася конституційна реформа.

Учасники змін стояли по обидва боки Дніпра – з одного боку "помаранчеві", з іншого – "біло-блакитні". Натомість вибори 2006 року показали, що наша країна змінилася. Є вільні засоби масової інформації, з'явилися ознаки демократії. Зараз формується широка коаліція, в якій беруть участь партії з обох боків барикади. Можна сказати, що переміг український народ, а справою політиків є якнайшвидше засипання рову недовіри, що існує в суспільстві.

Які конкретні проекти хоче реалізувати з Польщею Ваш Уряд?

Польща сприймається нами як найближчий і найбільший партнер на Заході. Це перша держава, яка почала лобіювати інтереси України в Європі. Ми хочемо розвивати наше партнерство з Польщею.

Якщо йдеться про конкретні проекти, то одним із них є будівництво трубопроводу "Одеса – Броди – Плоцьк". Україна вже багато зробила в цій справі. Ми збудували понад 600 км трубопроводу і нафтовий термінал під Одесою. Тепер треба прокласти трубу до Плоцька і ще далі, так щоб сировина могла потрапити до європейських нафтопереробних заводів. Нафтогін є елементом диверсифікації постачання енергетичної сировини для Європи.

Збільшується товарообіг між нашими країнами. Цього року експорт з України до Польщі сягнув мільярда доларів. Експорт польських товарів в Україну становить 1,5 млрд. доларів.

Історія українсько-польських стосунків утвердила нас в переконанні, що ми маємо величезний потенціал. Закордонні інвестори задоволені діяльністю в Україні, хоча треба визнати, що бувало й по-різному. Я маю на увазі, наприклад, скасування українською владою спеціальних економічних зон, що було невигідним для інвесторів. Ми вважаємо, що це було помилкою і хочемо цю помилку виправити. Я вже вибачився перед інвесторами і готовий вибачитися ще раз. Ми готові виправити нанесені кривди і вести мову про відшкодування.

Чому попри численні політичні декларації – як з боку Польщі, так і України – нафтогін "Одеса – Броди" все ще не продовжений до Плоцька і по ньому не транспортується нафта на захід Європи, а навпаки – з Бродів у зворотньому напрямку?

Я не хотів би звинувачувати жодного з наших партнерів, але ж трубопровід не може стояти порожнім. Україна має певну користь із того, що "Одеса – Броди" працює в так званому "режимі реверсу". Так буде аж до того часу, доки не буде збудована польська частина трубопроводу і доки не буде прийняте рішення, якою сировиною наповнити трубу.

Треба пам'ятати, що "Одеса – Броди" був збудований для того, щоб здійснити диверсифікацію постачання нафти. Однак, ми втратили багато часу і треба цю помилку виправити.

Чи вступ України до НАТО буде корисним для Вашої країни? Чи Ваш Уряд буде заохочувати українців, щоб вони під час референдуму відповіли "так", і як Ви особисто будете голосувати?

У справі НАТО українська стратегія вже затверджена (в Універсалі національної єдності записано, що Україна може вступити до НАТО, якщо на це погодиться суспільство у ході референдуму – ред.). Як Прем'єр-міністр я буду підтримувати цю стратегію. Натомість, як політик я уважно приглядатимусь до всього процесу і виконуватиму всі рішення, які прийме моя партія.

У цій справі потрібно багато працювати. Треба інформувати суспільство. Треба також реалізовувати спільні проекти з НАТО, щоб люди відчули, що співпраця з Альянсом буде корисною для України.

На Україну чекають складні переговори з Росією щодо ціни на газ. Що ви можете запропонувати Росії? Чи буде створений спільний консорціум, який би керував газотранспортною системою?

Не може бути мови про передачу газотранспортної системи в руки Росії. Ми можемо говорити лише про реконструкцію системи таким чином, щоб збільшити кількість газу, яка постачається до Європи. Україна дуже зацікавлена у збільшенні транзиту через свою територію. Однак, це вимагає інвестицій. Якщо ми хочемо розбудови системи газопроводів, то, можливо, буде необхідно створити консорціум не лише з Росією, але й з європейськими партнерами. Наші двері відчинені для всіх.

А щодо ціни на газ, то Україна не є винятком. Механізм ціноутворення повинен бути прозорим і чітким. Про це я розмовляв із Михайлом Фрадковим. Звичайно, ми шукатимемо способів, щоби зменшити ціну на газ, під час міждержавних переговорів. Україна зацікавлена у розвиткові стосунків з Узбекистаном, Казахстаном і Росією, а також у тому, щоб отримати доступ до покладів нафти і газу.

Чи Ваша політична формація, Партія регіонів, є проросійською силою?

Партія регіонів існує з 1997 року. Вже у першій програмі партії, яка тоді була затверджена, було записано про необхідність інтеграції зі структурами Європейського Союзу. Цей пункт програми є надалі актуальним. Партія регіонів нараховує понад мільйон членів. Ми є формацією проукраїнською, яка дбає про національні інтереси.

Хто буде наступним Президентом України?

Я переконаний, що це буде дуже добрий Президент, обраний народом.

Чи російська мова отримає статус офіційної?

Це також вирішить народ. Цей процес вимагає часу.

У Києві розмову вели: Татіана Серветник і Павел Решка ("Жечпосполіта"), Роман Крик (TVP), Пьотр Погожельський (Польське радіо), Ярослав Юнко (ПАП).

Газета "Жечпосполіта", 6 вересня 2006 року