|
 
Die Welt: Віктор Янукович – за нейтралітет України
20.02.2007, 17:58
Київ. – Візит Президента України В.А.Ющенко на початку лютого до Німеччини не викликав надто великого резонансу. Герой Помаранчевої революції був схожий скоріше на свою власну тінь.
Тим сильніше враження справляє Прем'єр-міністр В.Ф.Янукович, який спочатку був відкинутий "кольоровою" революцією, але під час Парламентських виборів 2006 року зумів зібрати на свою користь більшість голосів. В кулуарній розмові В.Ф.Янукович поділився планами на майбутнє.
В зовнішньополітичному контексті В.Ф.Янукович є прибічником "шведської" моделі розвитку для своєї країни. Оскільки лише 15% відсотків його співгромадян є сьогодні прибічниками вступу України до НАТО (у 2004 році таких було 35%), Україна не повинна приєднуватись до Північноатлантичного альянсу, а навпаки, має залишатися нейтральною. З іншого боку, оскільки НАТО не планує розміщувати військових баз на території України, у Москви не має бути заперечень щодо її співпраці з цією організацією.
Як вважає Прем'єр-міністр України, російський президент В.В.Путін є складним партнером не лише для Президента України В.А.Ющенко, але й для нього самого. Коли після свого повернення у велику політику В.Ф.Янукович відвідав Москву, на нього чекав у Кремлі досить холодний прийом. Проте в цьому є вина також українського керівництва, оскільки Президент В.А.Ющенко "заморозив" діалог з Москвою на цілих два роки.
Тим не менше В.Ф.Янукович не може дозволити собі повну свободу дій, оскільки для успішного урядування йому потрібен Президент України як коаліційний партнер. Він бажав би собі багаторічного коаліційного співробітництва між двома гілками влади з метою уникнути розколу країни. На думку В.Ф.Януковича, було б доцільно в майбутньому подумати про те, щоби Глава держави обирався не народом, а парламентом країни, оскільки Україна є все-таки парламентською республікою. В.А.Ющенко має рано чи пізно погодитися з таким рішенням, оскільки тільки воно дозволить йому зберегти владу: на прямих всенародних виборах проти лідера національно-ліберального табору та "соціал-популістки" Ю.В.Тимошенко він не має жодного шансу.
В кінці місяця Прем'єр-міністр України збирається відвідати Берлін. Він намагається зараз змінити економічну політику та "відкрити" країну для іноземних інвесторів. Йому вдалося покращити відносини з Росією, які останнім часом загострилися, з метою наповнити українські газові термінали більш дешевими російським енергоносіями. Разом з тим, він не бажає інтегруватися з Росією, а навпаки, шукає шляхи до євроатлантичного співтовариства.
Не зважаючи на прийняття українським парламентом закону, що забороняє приватизацію національної газотранспортної системи іноземними концернами, В.Ф.Янукович сподівається досягти саме з Німеччиною домовленості щодо створення міжнародного газового консорціуму. Україна потребує західних інвестицій для модернізації та розбудови своїх енергетичних транспортних структур на Захід. Він підкреслив також, що німецький досвід потрібен Україні з огляду на заплановану реформу банківського сектору, створення ринку цінних паперів, а також здійснення "прозорої" приватизації держаних підприємств.
Далі газета задається питанням, чи повинен Захід підтримувати В.Ф.Януковича та чи зможе він забезпечити необхідну стабільність в країні в умовах коли нова конституційна суперечка та нові нескінченні передвиборні кампанії можуть її остаточно виснажити. Відзначається, що В.Ф.Януковичу не вдалося завоювати довіру виборців на Заході країни, так само як В.А.Ющенко не використав свій шанс після "помаранчевої" революції стати Президентом всієї України. Висловлюється думка, що пряме протистояння Янукович-Тимошенко на президентських виборах, за умови, якщо вони відбудуться, сколихне країну та може призвести до нових "кольорових" революцій.
Александер РАР
Газета "Die Welt" , Німеччина, 19 лютого 2007 р. | |
|
| 
| 
| 
