Ще далеко до ста днів помаранчевого уряду, а вже видно загрозливу перспективу чергової затяжної політичної та економічної кризи.

Її природа зрозуміла. До влади прийшли непрофесіонали, метою яких є захоплення ключових позицій в усій системі влади з прицілом на участь у президентських виборах.

Вони діють швидко і цинічно. Пальцем не поворухнувши для закріплення економічних здобутків попередників, вони, в першу чергу, взялися витрачати зароблене українським народом – виплачують компенсації.

Мета – закріпити в масовій свідомості громадян образ влади, яка дає.

Це робиться і в рахунок майбутніх надходжень від приватизації.
Планується блискавичний розпродаж усього, що становить стратегічний потенціал держави і народу.

Що буде далі – популістів не цікавить. Проїдання коштів, які мали б піти на розвиток, на захист вітчизняного виробника в умовах членства України в СОТ, накручування інфляції – усе це нікого не хвилює.

Головне для них – протриматися при нинішній ситуації максимальний час. А потім, грюкнувши дверима, йти на вибори, звинувачуючи у власних прорахунках будь-кого, тільки не себе.

Внутрішнього ворога України влада вже призначила.

Тепер вона робить усе, щоб у цю легенду повірили люди, щоб вбити у свідомість громадян легенду про те, що основний внутрішній ворог – це опозиція.

Насправді ж Партія регіонів завжди робила і робитиме все для захисту прав й інтересів громадян України, зокрема, в питанні вступу нашої держави у НАТО.

З початку цього року подорожчало практично все, хліб – майже на 6% – до 2 грн. 44 коп., борошно – на 2,4% – до 2 грн. 61 коп., олія соняшникова – на 6% – до 9 грн. 8 коп., дизпаливо – на 2,2% – до 5 грн. 19 коп.

Паралельно ліпиться образ зовнішнього ворога.

Влада однозначно вбиває в голови людей образ Росії як ворога.

Так званий лист трьох однозначно вказує на потенційного агресора, потреба захисту від якого, начебто, вимагає вступу України до НАТО.

Водночас, такі кроки готують суспільство до незворотного підвищення цін на енергоносії. Для цього розпочато руйнування діючої системи забезпечення держави газом.

Ці три питання – економічна ситуація на сьогодні, приватизація та газові теми ми повинні розглянути дуже конкретно.

Наш обов'язок – говорити людям правду про стан справ у державі навіть, якщо ця правда гірка.

Навіть, якщо цю правду не хоче слухати нинішня влада, що звикла говорити на біле – чорне.



Уряд Тимошенко оприлюднив список об'єктів, які планує приватизувати у 2008 році. Натомість, Програми приватизації як такої немає.

На продаж пропонується виставити майно вартістю більше, ніж продали за всі роки приватизації без "Криворіжсталі".

При цьому не враховується криза на світових фінансових ринках. Вийде так, що від продажу найбільших і найпривабливіших українських об'єктів держава отримає мізерну виручку.

За часів нашого Уряду ми відмовилися від приватизації стратегічних об'єктів як джерела додаткових доходів бюджету тому, що проїдати добро, зароблене нашими дідами та батьками – це злочин.

Взагалі для нашого Уряду формула "Продали – проїли" була неприйнятною. Але не для нинішньої влади.

Наприклад, приватизацію Укртелекому свого часу було відкладено саме для підвищення його інвестиційної привабливості.

Хіба зараз кращі умови для його продажу? Проблема в тому, що ніякого аналізу ніхто не робить.

Хочуть продати стабільно працюючі прибуткові підприємства. Чи добрий господар робить так?

Уряд Тимошенко знову повернувся до своєї улюбленої теми – реприватизації. Це знову призведе до втрати інвестицій і довіри інвесторів. Виходить, 2005 рік їх так нічого і не навчив.

Чому "Луганськтепловоз" не дає спокою помаранчевому Уряду? Напевне, тому, що комусь не вистачає металобрухту.

А Україна може втратити ще одне стабільно працююче перспективне підприємство.

Пропоную, щоб Анатолій Кирилович Кінах та інші колеги ґрунтовно проаналізували ризики для держави від такої, з дозволу сказати, приватизації і донесли цю інформацію до суспільства.

Вважаю, що ми маємо відпрацювати чітку стратегію у цьому питанні.

Тут своє слово мають сказати Верховна Рада і Президент: затвердити нову "Програму приватизації", внести зміни і доповнення до законів, перелік об'єктів приватизації.

Наступне питання – ситуація у газовій сфері.

Як і в 2005 році, Уряд Тимошенко починає свою діяльність зі спроб переділу газового ринку.

Для всіх очевидно, що заміна постачальника, перегляд тарифів на транзит, штучні перепони в роботі газових компаній, популістські міфічні газопровідні проекти змусять побудувати газопроводи в обхід України, а це призведе до скорочення обсягів транзиту газу нашою територією і до подорожчання газу.

Я вже не кажу про втрату авторитету України як надійного партнера.

Але чи витримає таке навантаження економіка України?

Хіба це по-державницьки, коли на увесь світ практично безпідставно оголошується ледь не банкрутство найбільшої і ключової для економіки України кампанії НАК "Нафтогаз України"?

Після того, як Уряд Тимошенко у 2005 році фактично зруйнував цю компанію, ми довго і напружено відновлювали її платоспроможність, а головне – довіру у взаємовідносинах з російськими партнерами.

Нам вдалося заспокоїти Європу щодо стабільності постачання газу через Україну.

Ми впритул підійшли до розв'язання ключових проблем вітчизняного нафтогазового комплексу: модернізації газотранспортної системи, нарощування власного видобутку, впровадження енергозберігаючих технологій.

Переконаний, що революції в економіці, особливо в ключовому її секторі – енергопостачанні, шкідливі.

Уряд Тимошенко фактично зірвав реалізацію Програми газифікації регіонів України.

Це стало наслідком істотного скорочення нинішньою владою субвенцій регіонам.

Переконаний, Опозиційний уряд має запропонувати фракції Партії регіонів ініціювати вивчення у парламенті формування видатків державного бюджету на 2008 рік на газифікацію українського села.

Нам потрібно докласти всіх зусиль, щоб показати суспільству правду про наслідки популістських і авантюрних рішень нинішнього Уряду в сфері вітчизняного газового ринку.

Тут своє слово має сказати і Верховна Рада України.

Я просив би Юрія Анатолійовича Бойка більш детально зупинитись на зазначених питаннях.



Все, про що ми сьогодні будемо говорити на нашому засіданні, має виняткове значення для долі нашої держави.

Як фахівці ми прекрасно бачимо загрози, які несе в собі популізм в особі діючої влади.

Однак цього замало, щоб убезпечити економіку держави від фатальних наслідків перебування при владі політичних авантюристів.

Необхідно, щоб це зрозуміло суспільство.

Тому сьогодні необхідно максимально активізувати інформаційно-роз'яснювальну роботу.

З цією метою я ставлю завдання терміново розробити план такої інформаційної кампанії і негайно розпочати його реалізацію за вашої безпосередньої участі.

Ми повинні бути дуже відповідальні у своїх заявах. Ми будемо говорити одним голосом. У нас у всіх буде вивірена позиція.

І це буде ще одне підтвердження, що нас неможливо розколоти, пересварити і зіштовхнути.

Випробування завжди робили нас лише міцнішими. Так буде і цього разу.

Тепер приступимо до детального розгляду заявлених у порядку денному питань.